Найчастіші питання щодо застосування судами окремих положень ГПК України: відповіді ВС

Верховний Суд випустив огляд проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених протягом 2018 року нарад, семінарів, круглих столів з місцевими і апеляційними судами.

Збірка містить зведену таблицю, у якій наведені найчастіші питання з практики та відповіді на них, наприклад:

• Як реалізується передбачений ч. 2 ст. 5 ГПК України механізм визначення судом ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, якщо закон або договір не визначають такого способу? Як суд у цьому разі повинен визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту та які саме способи захисту застосовуються?
• Який порядок вжиття господарським судом заходів для організації проведення обов’язкової трансляції перебігу судового засідання в мережі Інтернет, передбаченої ч. 6 ст. 8 ГПК України, якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції?
• Які дії вчиняє суд у разі виявлення неконституційності правового акта?
• Як співвідносяться поняття “малозначна справа” і “справа незначної складності”? Якими є критерії віднесення справ до категорії незначної складності?
• Які дії вчиняє суд, якому направлено справу в порядку ст. 30 ГПК України за виключною підсудністю, якщо суд такого ж рівня повернув цю справу для розгляду за територіальною підсудністю всупереч вимогам ч. 6 ст. 31 ГПК України?
• Як визначається суддя для розгляду заяви про скасування судового наказу: той самий суддя, який видав судовий наказ, чи суддя, визначений в автоматизованому порядку, з огляду на положення ст. 32 і ч. 1 ст. 158 ГПК України?
• Як визначається склад суду для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до узгодження Положення про автоматизовану систему документообігу суду з новою редакцією ГПК України?
• Чи підлягає відновленню строк звернення особи з клопотанням про колегіальний розгляд справи на стадії її судового розгляду по суті, якщо строк пропущено з поважних причин (у порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України)?
  Чи може суддя з власної ініціативи призначити колегіальний розгляд справи (на стадії її судового розгляду по суті) з огляду на складність спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, необхідності вчинення процесуальних дій щодо витребування доказів, дослідження доказів?
• Якщо справа розглядалася у першій інстанції колегією суддів, чи є обов’язковим її колегіальний розгляд у разі скасування рішення та направлення справи на новий розгляд?
• Які є механізми запобігання зловживанню процесуальними правами у контексті необхідності дотримання розумних строків розгляду справи?