Законопроект № 3658 vs Меморандум: старша юристка Everlegal Юлія Кильчинська та молодша юристка компанії Ольга Городнюк розглянули основні аспекти щодо реструктуризації “зеленого“ тарифу в Україні, а також інших змін до законодавства про відновлювані джерела енергії.

15 червня 2020 року Кабінетом Міністрів України (надалі – “КМУ“) до Верховної Ради України було подано проект закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” № 3658 (надалі – “Законопроект“).

Законопроектом пропонується внесення змін, зокрема, до закону України “Про альтернативні джерела енергії” № 555-IV від 20 лютого 2003 року та Закону України “Про ринок електричної енергії” № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року.

Законопроект було розроблено з метою виконання умов меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики від 10 червня 2020 року (надалі – “Меморандум“), оскільки Меморандумом передбачено, що до 1 серпня 2020 року положення Меморандуму повинні бути врегульовані на законодавчому рівні. 

У цій статі ми розглянемо основні зміни, передбачені Законопроектом, що матимуть вплив на ринок виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, та порівняння з умовами, включеними до Меморандуму.

Реструктуризація “зеленого“ тарифу

Основним питанням, яке на разі є найважливішим для інвесторів та учасників ринку виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, є передбачена Меморандумом реструктуризація “зеленого” тарифу та його зменшення, що не виключає понесення збитків інвесторами, та як наслідок – погіршення інвестиційного клімату в Україні. 

Законопроект передбачає реструктуризацію “зеленого” тарифу з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2029 року. Законопроектом передбачено, що:

— протягом всього строку дії “зеленого” тарифу застосовуватиметься законодавство України, чинне на дату набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, крім законодавства, що зменшує розмір податків чи зборів чи скасовує їх, спрощує регулювання господарської діяльності, послаблює процедури державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або пом’якшує відповідальність, або в інший спосіб покращує становище суб’єктів господарювання, яке має застосовуватися з дати набрання чинності таким законодавством; 

— на період з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2029 року встановлені тарифи та понижуючі коефіцієнти не будуть змінені або застосовані таким чином, що може призвести до втрат та/або збитків та/або неодержання правомірно очікуваних доходів. 

Зокрема, до суб’єктів господарювання, які виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), застосовуються наступні коефіцієнти:

Понижуючий коефіцієнт	Джерело електричної енергії	Строк введення об’єкта в експлуатацію	Потужність
0,925	Енергія вітру	з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року	від 2000 кВт та більше
0,975	Енергія вітру	з 1 січня 2020 року	н/а
0,85	Енергія сонячного випромінювання	з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року	1 МВт та більше
0,9	Енергія сонячного випромінювання	з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року	до 1 МВт
0,975	Енергія сонячного випромінювання	з 1 січня 2020 року до 31 липня 2020 року	1 МВт та більше
0,975	Енергія сонячного випромінювання	з 1 січня 2020 року	до 1 МВт
0,4	Енергія сонячного випромінювання	з 1 серпня 2020 року	1 МВт та більше
1	Альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями)	до 30 червня 2015 року та “зелені” тарифи яких нижче або дорівнюють граничному (максимальному) “зеленому” тарифу*	н/а
На рівні граничного (максимального) “зеленого” тарифу*	Альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями)	до 30 червня 2015 року та “зелені” тарифи яких вище граничного (максимального) “зеленого” тарифу	н/а

* граничний (максимальний) “зелений” тариф дорівнює “зеленому” тарифу, встановленому для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, встановлена потужність яких перевищує 10 МВт, які введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,85.

Максимальна цінова пропозиція

Законопроектом пропонується встановити максимальну цінову пропозицію, що може бути запропонована на аукціонах з розподілу квоти підтримки, для виробників електроенергії з енергії вітру та з енергії сонячного випромінювання зокрема: 

• 9 євроцентів/кВт-год – для аукціонів, що проводяться до 31 грудня 2024 року; 
• 8 євроцентів/кВт-год – для аукціонів, що проводяться з 1 січня 2025 року. 

Для виробників електроенергії з інших видів альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, енергії сонячного випромінювання, доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), максимальна цінова пропозиція встановлена на рівні 12 євроцентів/кВт-год. 

Врегулювання відповідальності за небаланси

В процесі укладення Меморандуму було передбачено двоетапне введення відповідальності за небаланси виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, зокрема з 1 січня 2021 року відповідальність повинна складати 50%, а з 1 січня 2022 – 100%. Законопроект пропонує деталізоване поступове введення відповідальності за небаланси залежно від потужності об’єкта електроенергетики. Зокрема, фінансова відповідальність виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, встановлена потужність яких перевищує 1 МВт, відповідає показникам, передбаченим Меморандумом: з 1 січня 2021 року – 50%, а з 1 січня 2022 – 100%.

Відповідальність виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, встановлена потужність яких не перевищує 1 МВт, дорівнює: з 1 січня 2021 року – 10 відсотків з щорічним підвищенням на 10% до досягнення показника відповідальності 100% з 1 січня 2030 року.

Зміни в розподілах річних квот підтримки 

Законопроектом пропонується зменшити мінімальну частку обов’язкового розподілу річних квот підтримки з 15 до 10 відсотків. Зокрема, за Законопроектом, для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та з енергії вітру, розмір такої частки не може становити менше 10 відсотків на відміну від попередніх положень законодавства, яким такі річні квоти встановлювались на рівне не менше ніж 15 відсотків.

Графік проведення аукціонів та обов’язкова участь в них 

На відміну від положень чинного законодавства, яким встановлено, що аукціони з розподілу квоти підтримки проводяться двічі на рік (не пізніше 1 квітня та 1 жовтня), Законопроект встановлює обов’язок КМУ щороку (не пізніше 1 грудня) встановлювати графік аукціонів на наступний рік. 

Наразі виробники ВДЕ на об’єктах, що виробляють електричну енергію з енергії вітру, потужністю понад 5 МВт (крім об’єктів з трьома вітротурбінами незалежно від встановленої потужності), зобов’язані брати участь у аукціонах для набуття права на підтримку. У Законопроекті пропонується виключити виняток стосовно об’єктів з трьома вітротурбінами та зобов’язати брати участь у аукціонах усіх виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії на об’єктах, що виробляють електричну енергію з енергії вітру, потужністю понад 5 МВт.

Також Законопроектом встановлено можливість проведення технологічно нейтральних аукціонів та аукціонів для інших альтернативних джерел енергії. Тобто, КМУ може прийняти рішення про проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки без розподілу за окремими альтернативними джерелами енергії або аукціонів для біогазу, біомаси, малих електростанцій, тощо.

Інформація за наслідками проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки оприлюднюється у два етапи. Спершу розкриттю підлягають пропозиції учасників аукціону, що викладаються автоматично в протоколу розкриття пропозицій та оприлюднюється в електронній формі електронною торговою системою в день завершення аукціону. Протягом 10 робочих днів з дня завершення аукціону формується автоматично та оприлюднюється протокол про результати аукціону. 

Включити не можна пропустити

Меморандумом передбачено, що з моменту набрання чинності законом, яким мають бути врегульовані положення Меморандуму на законодавчому рівні, положення Меморандуму втрачають свою силу, а положення, які не були внесені у текст закону, вважатимуться такими, домовленість щодо яких не була досягнута. Це важливо врахувати, зважаючи на те, що окремі положення, про які йшлося в положеннях Меморандуму, не були відображені в запропонованих змінах до законодавства.

Зокрема, в запропонованих змінах до законодавства не передбачено зобов’язання держави забезпечити погашення заборгованості з виплати електроенергії з ВДЕ в наступному порядку: 40% заборгованості – IV квартал 2020 року, 60% заборгованості – щоквартально у 2021 році. Також, до тексту Законопроекту не було включено зобов’язання ДП “Гарантований покупець” своєчасно здійснювати платежі за електроенергію, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, коли такий закон набуде чинності. Таким чином, питання врегулювання погашення заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел енергії досі залишається відкритим з боку держави.

Потенційні наслідки

В цілому зрозуміло, що підписання Меморандуму та розробка Законопроекту – це вимушені кроки задля стабілізації ситуації на ринку електроенергії. Однак, попри те, що Меморандум, на основі якого сформований Законопроект, був підписаний відповідальними особами Європейсько-українського енергетичного агентства та Української вітроенергетичної асоціації, це не виключає можливість подання інвестиційних позовів на підставі порушення прав інвесторів.

Законопроект фактично знижує “зелений” тариф, який був гарантований на законодавчому рівні. У разі прийняття відповідного закону, інвестори не досягнуть своїх очікувань, адже недоотримання прибутків інвесторам не уникнути, що не виключає подання інвестиційних позовів та погіршення інвестиційної привабливості.

На момент публікації цієї статті 3 липня Верховною Радою України законопроект № 3658 від 15 червня 2020 року було прийнято в першому читанні.

---