Минув другий день наймасштабнішого заходу юридичної спільноти України — VIІ Судового форуму, організованого Асоціацією правників України спільно з Проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» та Проектом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в України».

Вчора ми тримали “руку на пульсі” з першої до останньої хвилини і проводили для вас онлайн-репортаж.

Сьогодні ж день був настільки насиченим, що інколи доводилося бувати одночасно в різних залах: в рамках сесій відбувалися паралельні панельні дискусії.

Отже, як пройшов другий день VIІ Судового форуму та що цікавого ми дізналися читайте далі.

Два роки судової реформи: який результат?

Другий день форуму вітальними словами відкрили Президент Асоціації правників України Андрій Стельмащук, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг,  та член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук.

“Судовий форум є чудовою традицією та платформою для обговорення всіх досягнень судової реформи в Україні, а також тих кроків, які ми спільно маємо зробити у майбутньому”, – привітався з присутніми  Мортен Енберг.

Дійсно, цьогоріч захід, медіа-партнером якого виступив, в тому числі, LegalHub.online, піднімає найактуальніші теми юридичного ринку.

Під час свого виступу Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг нагадав, що судова реформа розпочалася два роки назад, коли набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, ухвалено нову редакцію Закону «Про судоустрій та статус суддів», внесено зміни до процесуальних кодексів.

Врегулювання діяльності Вищої ради правосуддя, прийняття нових редакцій законів про Конституційний Суд України та про Верховний Суд, створення Вищого антикорупційного суду – все це теж складові судової реформи.

“Вся ця робота українських органів влади підтримується Радою Європи. Для нас це питання приорітетне. Подальша підтримка судової реформи в Україні і забезпечення того, щоб всі українці отримали належний захист з боку незалежної та об’єктивної судової системи, є нашою спільною метою”, – наголосив Енберг. 

Зі спеціальною доповіддю «Правосуддя: нова система координат» виступив заступник Глави Адміністрації Президента України, Координатор Ради з питань судової реформи при Президентові України Олексій Філатов. 

Під час виступу пан Олексій наголосив, що зміни в системі правосуддя можливі, зокрема, за умови конструктивної співпраці державних органів та професійної спільноти. Саме для того, аби побудувати між ними діалог, свого часу була створена Рада з питань судової реформи при Президентові України. На сьогоднішній день результатом співпраці Ради та професійної спільноти є низка закононів, спрямованих на реформування судової системи.

Окрему увагу Олексій Філатов звернув на проект Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який зареєстровано за номером 9055.

“Надаючи адвокатам виключне право на представництво інтересів в суді, ми розраховуємо на те, що адвокати розуміють свою відповідальність за використання цього виключного права. Це вимагає нового стандарту – надання правничої допомоги. І цей стандарт забезпечується через права і гарантії, перегляд системи допуску до адвокатської професії, вдосконалення системи адвокатського самоврядування  та нову систему дисциплінарної відповідальності”, – додав пан Олексій. 

Що ж стосується системи правосуддя, то за словами заступника Глави Адміністрації Президента України, є три головні опори, на яких тримається “будівля нового правосуддя”. Першою та найголовнішою опорою цієї “будівлі” є Верховний суд, який є прикладом успішної взаємодії державної влади, з одного боку, та професійної спільноти, з іншого, в побудові інституції сфери правосуддя. Друга опора  – конституційний та законодавчий баланс 2-х основних цінностей: незалежності і відповідальності. Третя опора незавершеної “будівлі правосуддя” – це, так званий,  принцип єдності системи правосуддя: “суд-двокатура-прокуратура”. Ці складові системи повинні  функціонувати на однакових засадах та мати спільну мету. Ключем до цього слугує об’єднання правників з цих трьох сфер у межах єдиної правничої професії, зазначив пан Олексій під час свого виступу.

“Якість тієї “будівлі”, яку ми отримаємо, залежить не тільки від правильної архітектури. Вона залежить від будівельного матеріалу, яким для цієї системи є люди”, – наголосив Координатор Ради з питань судової реформи при Президентові України.

Про реформи з перших вуст 

Під час панельної дискусії в рамках VII Судового форуму поговорили також про майбутнє судової реформи. У фокусі були наступні теми:

• Судова реформа: проміжні результати та наступні кроки впровадження
• Перші підсумки роботи Верховного Суду
• Забезпечення єдності судової практики. Взаємодія з ЄСПЛ щодо питань отримання консультативних висновків
• Перший досвід розгляду конституційних скарг
• Нові вищі спеціалізовані суди: Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності
• Особливості процесу створення та початку роботи нових окружних судів
• Підсумки першої хвилі кваліфікаційного оцінювання суддів
• Другий конкурс набору суддів до Верховного Суду

Суддя окружного суду Флорідсдорф (Австрія), член Консультативної ради європейських суддів, міжнародний експерт Ради Європи Герхард Райснер, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія), міжнародний експерт Ради Європи  Лорена Бахмайєр-Вінтер, та доктор міжнародного права та міжнародних відносин, міжнародний експерт Ради Європи Діана Ковачева оприлюднили висновки щодо судової реформи в Україні у контексті стандартів та рекомендацій Ради Європи.

“Ми брали участь в оцінці законопроектів, які подавалися на розгляд Верховної Ради та Адміністрації Президента на предмет їх відповідності європейським стандартам. Разом з тим, точка зору європейських експертів носить лише рекомендаційний характер і не зобов’язує враховувати зауваження у разі їх наявності. Принцип суверенності не має порушуватися”, – зауважила під час свого виступу Лорена Бахмайєр-Вінтер.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Сергій Козьяков ознайомив присутніх з проведеною роботою в рамках повноважень Комісії. Зокрема, він розповів про формування нових спеціалізованих судів: Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. А також про другий конкурс до Верховного Суду.

«Ми виходимо на новий рівень рекордів. За один місяць провели три величезних конкурси: до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Такого в історії України не було», – повідомив Сергій Козьяков.

В ході виступу Сергій Козьяков також розповів про процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, яку більш детально представлено у слайдах.

Очільник Комісії також розповів, що під час роботи доводилося стикатися з маніпулятивними заявами, зокрема, що кандидати до судів не подадуться.

“А зараз подивіться, у нас конкурси орієнтовно 8 осіб на місце. Професійне середовище довіряє нашим процедурам, це видно з кількості кандидатів з числа «не суддів». Їх кількість збільшується”, – наголосив він.

Наступним доповідачем стала Валентина Данішевська – перша в історії України жінка-голова Верховного Суду, яка розповіла про результати роботи.

Зокрема, пані Данішевська зауважила, що цього року Верховний Суд працював у неповному складі (приблизно 60 %). Натомість процес розгляду справ не зупиняється і наразі здійснюється  робота як новоствореного Верховного Суду за новими правилами, так і забезпечується “перехідний період” – опрацьовуються справи, які не були розглянуті Вищими судами та Верховним Судом України. 

Голова Вищої ради правосуддя, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Ігор Бенедисюк розповів про повноваження Вищої ради правосуддя та особливості процесу створення та початку роботи нових окружних судів.

Він зауважив, що одним із першочергових кроків діяльності Ради є створення окружних судів, та додав:

«Досвід створення апеляційних судів показав, що це складний процес не лише через багаточисленні процедури, які потрібно здійснити, але й через те, що потрібно побудувати злагоджену координацію з усіма органами судового врядування. Наразі Державна судова адміністрація працює над побудовою структури та затвердженням кількісного складу окружних судів. Найближчим часом таке рішення щодо структури буде прийнято, після чого розпочнеться робота над створенням нових окружних судів».

Як зазначив пан Бенедисюк, процесу початку роботи нових окружних судів має сприяти запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, створення якої також є одним із пріоритетних напрямів роботи Вищої ради правосуддя.

Також було висловлено занепокоєння ситуацією щодо призупинення підвищення посадових окладів суддів. Ігор Бенедисюк зазначив, що фінансове забезпечення судів є невід’ємною складовою гарантій забезпечення незалежності усієї судової влади, а невиконання державою зобов’язань, що закріплені законодавчо, загрожує підривом довіри суддів до проведення конкурсного відбору.

Розібралися у взаємодії Великої Палати з Касаційними судами і дізналися про рівень довіри громадян

Невеличка кава-брейк дала змогу учасникам структурувати отриману інформацію та вражаючі цифри-показники роботи державних органів і згодом розпочалася перша сесія, яка розкрила тему взаємодії Великої Палати та Касаційних судів у складі Верховного Суду.

«Велика палата, що об’єднує юрисдикції, вирішує спори та розглядає найбільш масштабні проблеми, на сьогодні, перенавантажена. Сподіваємося, що Велика Палата буде використовувати своє право повернення деяких справ до Касаційного суду», —  зауважив заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов.

Про функціонуванням Великої Палати Верховного Суду слухали суддю Віталія Уркевича.

Окремо пан Уркевич зауважив про те, що скаржник безпосередньо не може звернутися до Великої Палати. Він має звертатися до відповідного Касаційного суду.

Партнер Moris Group Андрій Савчук розкрив присутнім тему «Довіра до Верховного Суду: quo vadis?» в рамках якої оголосив результати опитування (проводив комітет АПУ). Цифри показали зростання довіри до судової влади.

«Наше суспільство звикло роками не довіряти суду і змінити цей тренд непросто. У цій ситуації без допомоги правників та ЗМІ не обійтися.  Довіра не з’являється швидко після того, як була втрачена», — наголосив Андрій Савчук.

Про що ще говорили в рамках Судового форуму

Друга сесія включала у себе три паралельні панельні дискусії. Це були настільки цікаві теми, що виокремити по декілька основних думок з кожної було просто нереально. Тому ми вирішили привідкрити для вас двері кожної з зал аби ви могли зрозуміти про що ще можна дізнатися, якщо відвідати Судовий форум від АПУ. А більш детально ми розкриємо теми згодом 😉

• Актуальні позиції Верховного Суду: цивільні та господарські справи. 

В рамках цієї дискусії, зокрема, говорили з:

Василем Кратом, суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про заборону суперечливої поведінки: новий підхід до розгляду спорів про визнання договорів недійсним;

Олександром Крижним, суддею Господарського суду Дніпропетровської області обсудили проблемні питання розмежування юрисдикцій;

Амінат Сулеймановою, співкеруючим партнером AVELLUM та Андрієм Фортуненко, юристом AVELLUM, адвокатом, на тему банківських спорів (обсудили нові підходи до нарахування процентів за користування кредитними коштами);

Олег Громовий, керуючий партнер GENTLS, розповів про оскарження учасником правочинів товариства.

• Актуальні позиції Верховного Суду: адміністративна юрисдикція. 

Євгеній Журавський, старший консультант PwC Україна розкрив тему кримінального  провадження щодо контрагента та доведення реальності операції;

Ян Берназюк, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду говорив про спори з ФГВФО щодо оскарження рішень про нікчемність правочинів;

Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners сказав, що право на звернення до суду – це тест на зрілість судової системи і пояснив чому це так;

з Іллею Черногоренко, генеральним директором Директорату правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів Міністерства юстиції України обсудили примусове виконання рішень проти держави: сучасні тенденції та плани на майбутнє.

• Актуальні позиції Верховного Суду: захист інтересів у кримінальних справах.

В рамках дискусії не стільки дискутували, як уважно слухали Наталію Антонюк, суддю Великої Палати Верховного Суду про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання (застосування закону Савченко);

Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, адвокат розповідав про тактику захисту у справах з міжнародним елементом та навчив як не допустити екстрадиції;

Антон Янчук, голова Національного агентства з розшуку та повернення активів оголосив особливості та перші підсумки діяльності АРМА;

а з Євгеном Грушовцем, партнером Ario Law Firm, адвокатом говорили про захист клієнтів у кримінальних справах: особливості підготовки стратегії.

Спецдоповідь, третя сесія та “вишенька на торті”

Завершальним етапом форуму стала спеціальна доповідь про проблемні питання застосування нових процесуальних норм. Зокрема, обсудили погляд суддівської спільноти.
Доповідачами виступили Наталія Богацька, голова Асоціації суддів господарських судів України, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду та Галина Діброва, голова комітету Ради суддів України, суддя Одеського апеляційного господарського суду.

І на завершення – третя сесія за темою «Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій»:

Родріго Монардес, радник Постійного представництва Чилі в Організації економічного співробітництва та розвитку, розповів про актуальні тенденції у вирішенні інвестиційних спорів за участі держави та практику у сфері інвестиційних договорів;

Іван Ліщина,заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, висвітлив тему  Міждержавних заяв «Україна проти Росії» до ЄСПЛ;

з Дмитром Третьяковим, головою відділу фільтраційної секції Секретаріату Європейського суду з прав людини, несудовим доповідачем по Україні, обговорили основні категорії справ проти України, які знаходяться на розгляді Європейського суду з прав людини;

а Павло Бєлоусов, радник AEQUO, керівник практик міжнародного арбітражу та транскордонних судових процесів, змістовно говорив на тему Міжнародних інвестиційних спорів проти України.

Ну і, обіцяна “вишенька”: під час VII Судового форуму відбулася ще одна важлива подія – між Асоціацією правників України та Радою суддів України підписано Меморандум про співпрацю.

“У цьому меморандумі суть нашої співпраці – забезпечення прав і свобод людей, які живуть в Україні. Тому сьогоднішня подія для нас надзвичайно важлива і це один із тих кроків, з якого почнеться спільна хода в ім’я забезпечення правосуддя. Ми працюємо над тим, щоб людям жилося краще і вони почували себе захищеними, судді у цьому аспекті не виняток. І саме Асоціація правників України багато років своїми діями доводить, що вона бореться за суддівську незалежність і сприяє їй. На мою думку, дуже доречно буде, коли судді спільно з Асоціацією правників України, будуть працювати над тим щоб підняти довіру і висвітлити ті проблеми, які існують у судовій системі”, – зазначив Голова Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук.

Президент Асоціація правників України Андрій Стельмащук, в свою чергу, зазначив, що Асоціація діє за принципом “якщо не ми, то хто”.

“Так, можна просто ходити, галасувати, організовувати мітинги, розповідати як все погано, але якщо ти можеш долучитися і зробити щось корисне, в тому числі у партнерстві з такою організацією, як Рада суддів України, то треба це робити”, – сказав Президент АПУ.

Отже, процес судової реформи не спинити. Творімо історію разом!

---