LegalHub продовжує серію інтерв’ю з очільниками юридичних департаментів найбільших українських компаній. Цього разу спілкувалися з директором Юридичного департаменту Агроіндустріального холдингу МХП Юрієм Гвоздєвим. Про касаційні фільтри, рейдерські захоплення підприємств і недоліки податкового законодавства — далі в матеріалі.

— В Україні вже кілька років проходить судова реформа. Як ви оцінюєте її результати? Що дійсно вдалося змінити на краще, а де ще потрібні зміни?

Ю.Г.: Дійсно, судова реформа наразі дуже актуальна. Вона є і буде однією з найскладніших змін, але тільки вона зробить юридичний ринок та суспільство в цілому успішними.

З іншого боку, ми в МХП розуміємо, що питання оцінки судової реформи дуже складне. Загалом поточні результати судової реформи можна назвати задовільними. Особливо ефективною є реформа на рівні Верховного Суду та створення спеціалізованих судів — Вищого Антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проте й досі існує низка питань, які потребують суттєвих поліпшень, без яких не можна назвати судову реформу завершеною.

Юристи отримали нові процесуальні кодекси, в яких хочу виділити наявність процесуальних фільтрів при оскарженні рішень та чітке визначення строків для подання процесуальних документів.

Наразі спостерігаємо, що здебільшого касаційними фільтрами користується касаційний адміністративний суд та відсіює частину касаційних скарг. Можливо, це відбувається через велику його завантаженість однотипними справами. Іноді в даному суді трапляються випадки, коли судді відкривають касаційне провадження, а потім 2 чи 3 роки не можуть призначити справу до розгляду. Водночас господарські суди розглядають справи вчасно.

Позитивним кроком є створення Великої Палати в складі Верховного Суду тому, що українському правосуддю не вистачало єдиних підходів правозастосування. З урахуванням пандемії також цінним є започаткування цифрових онлайн-сервісів («електронний суд»), які значно покращують ситуацію з доступом до правосуддя. На наш погляд, це має бути пріоритетом судової адміністрації в майбутньому. І власне про завершення Судової реформи можна буде говорити лише після впровадження електронного суду на всіх рівнях — як у районних судах, так і в апеляційних та касаційних.

Проблемою також залишаються досить непрогнозовані з юридичної точки зору, а іноді й абсолютно суперечливі рішення Верховного Суду. І деяких судів першої або апеляційної інстанції стосовно важливих для бізнесу питань, особливо у сфері податкового права.

Що потрібно удосконалювати? Потрібно розпочати з виконання судових рішень, адже жодне справедливе рішення суду не покращить правове середовище без належного забезпечення на практиці. Також варто довести до кінця реформу місцевих та апеляційних судів і, звичайно, забезпечити імплементацію й застосування рішень ЄСПЛ у національній судовій практиці.

Підсумовуючи викладене, ми позитивно оцінюємо судову реформу, адже ніщо не дається легко. Слід розуміти, що попереду непростий шлях реформ, і шляху назад немає.

— Як оцінюєте законодавче поле, у якому працює ваша компанія? Воно вас влаштовує сьогодні чи потребує змін? Що варто було б змінити?

Ю.Г.: Слід зазначити, що позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу — Doing Business — постійно зростають. У 2020 році Україна піднялася з 71-го на 64 місце. Україна щорічно демонструє прогрес. А законодавче поле є одним із важливих елементів для ведення бізнесу. Тому ми бачимо, що законодавче поле об’єктивно покращується.

За останні роки парламентом України прийняті фундаментальні нормативно-правові акти: Кодекс України з питань банкрутства, Закон України «Про концесію», Закон України «Про публічні закупівлі», Закон України «Про акціонерні товариства»,  прийнято ряд антирейдерських законів, Законів про відкриття у 2021 році ринку землі.

Якщо ж торкнутися змін саме у законодавстві, які очікує бізнес, то ця тема невичерпна. Першочергово бізнес турбує існування атавізму у вигляді радянського Кодексу законів про працю 1971 року, який так і не був системно переглянутий і приведений до реалій сьогодення. 2020 рік лише загострив, а 2021 рік підтверджує цю необхідність, зокрема, показуючи значні проблеми в регулюванні електронного кадрового документообігу, дистанційної та надомної роботи, включаючи питання обліку робочого часу, охорони праці, матеріальної відповідальності, створення та архівування документів в тому числі й електронних тощо.

Відкриття бізнесу зарегульовано, що ускладнює його створення вже на самому початку. Результатом дерегуляції має стати якісне та стале поліпшення бізнес-клімату в Україні, його поступове наближення до найкращих практик зарубіжних країн.

На цьому шляху необхідним є системне виконання положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо оцінювання вартості регулювання та пошуку альтернатив. Держава має розуміти, що контролювати кожен рух бізнесу — це витратно. Іноді простіше дозволити підприємцям вирішувати питання на власний розсуд, а ринок розставить усі крапки над «і».

Досить часто одне обмеження скасовується, а замість нього запроваджується два нових. Слід звернути увагу на попередження нових обмежень, які нівелюватимуть позитивний ефект вже проведеної дерегуляції. Це виникає у процесі механістичного та ручного перегляду нормативної бази. Широке залучення бізнес-асоціацій, бізнесу, представників ЗМІ до формування державної політики дерегуляції дозволить Україні прискорити наближення національної бізнес-моделі до найкращих світових прикладів.

Ще однією проблемою є неузгодженість законодавства з практикою його застосування. Наприклад, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачена можливість подавати державному реєстратору рішення юридичних осіб, підписані з використанням електронного підпису.

Проте на практиці така можливість відсутня, і документи державному реєстратору про внесення змін до відомостей про юридичні особи подаються досі в паперовій формі. Варто було б розширити перелік електронних послуг щодо юридичних осіб, тоді комунікація з державними реєстраторами по всій Україні була б доволі зручною, а реєстраційна дія — оперативнішою.

— Наскільки чинне українське законодавство захищає права власності найбільших компаній? Що варто було б змінити, щоб забезпечити стовідсотковий захист активів від рейдерських атак в Україні?

Ю.Г.:  МХП — публічна компанія, наші акції торгуються на Лондонській фондовій біржі. Тому для нас захист права власності завжди був принциповим. Ми піклуємося не тільки про інтереси якогось конкретного власника, але й про імідж України в очах іноземних інвесторів.

На жаль, країни колишнього СРСР завжди мали погану репутацію в цій сфері. Звичайно, законодавством передбачені основні механізми захисту права власності. Власник може скористатися будь-яким способом захисту. Але, знову ж таки, для повноцінного захисту цього недостатньо. Має ефективно працювати судова гілка влади.

Прикрим є те, що замість того, щоб «призупинити» дії, які спричиняють порушення права власності, судова гілка затягує строки вирішення спорів. Це є наслідком завантаженості судів.

Ще однією проблемою в забезпеченні гарантій права власності є система реєстрації прав на нерухоме майно. Реформи в цій сфері здійснюються вкрай повільно, і до сьогодні основні елементи цієї реформи не впроваджені у життя. Усе це сприяє тому, що право власності на об’єкти нерухомості залишається й до сьогодні достатньо ілюзорним. Проте позитивні зміни є. Наступним кроком має стати синхронізація з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень для унеможливлення проведення реєстраційних дій за наявності відповідної заборони.

Також залишаються проблеми із забезпеченням прав власності інвесторів, які вклали свої кошти в будівництво, та спадкоємців, які намагаються успадкувати об’єкти незавершеного будівництва. Внаслідок недоліків у законодавстві тисячі людей не можуть захистити своє право на власність.

Рейдерські захоплення підприємств, особливо в аграрній сфері (підприємств, які володіють сільськогосподарськими землями або орендують їх) є безумовною перепоною в розвитку інвестицій в Україні. А поки власникам майна в Україні залишається лише сподіватися, що  система охорони та захисту порушених прав запрацює, і вони зможуть вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю, як це закріплено Конституцією України та не боятися, що завтра будь-яка третя особа незаконно відчужить майно.

— Як ви оцінюєте взаємодію з податковою останнім часом? Чи стала вона краще або, навпаки, ускладнилася? Як можна було б поліпшити? Як ідуть справи з поверненням ПДВ експортерам?

Ю.Г.: Для інвесторів та, власне, як і всього бізнесу в Україні, питання податкової політики є чи не основним. Політика податкових органів все ще характеризується досить високим ступенем втручання в економіку та діяльність бізнесу. Водночас у цілому за останні декілька років слід відмітити зростання професіоналізму податкових органів та можливість вести з ними саме діалог із приводу різних питань оподаткування. Тут маємо на увазі особливо питання трансфертного ціноутворення та бюджетного відшкодування, яке дійсно стає автоматичним.

Сподіваємося, що на цьому реформа податкової служби не зупиниться. Підприємства Групи МХП є повністю прозорими платниками податків. Проте інколи органи податкової поліції намагаються втрутитися в господарську діяльність підприємств реального сектору економіки, зокрема, направляють необґрунтовані запити на отримання інформації та документів, а також отримують ухвали судів про тимчасовий доступ до речей та документів щодо так званих операцій із «сумнівними контрагентами». Це однозначно відволікає наші ресурси, як в частині юристів, так і бухгалтерської служби (та й ресурси держави) на абсолютно непотрібні податкові спори.

У цілому з усіх податкових питань більшість судових рішень приймаються на користь платників податків. Натомість, податкова знову й знов продовжує політику донарахувань податкових зобов’язань із одних і тих же питань. Це не тільки значно збільшує навантаження на підприємство, але й відвертає інвесторів від України, що позбавляє Державу створення нових робочих місць та європейської інфраструктури.

Незважаючи на те, що бізнес звик до постійних змін у податковому законодавстві, які щорічно відбуваються, ця практика має бути змінена. Європейський підхід має діяти, як в частині стабільності податкового законодавства, так і в частині презумпції правомірності рішень платника податків у разі, якщо норма закону припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів.

Сьогодні потрібно зрозуміти, що податкове законодавство України має ґрунтуватися на принципі стабільності та презумпції правомірності дій платника податків, коли правила оподаткування є зрозумілими та прогнозованими. Адже ми постійно зіштовхуємося з підходами, коли податкові органи, користуючись не досить чітко визначеними правилами застосування податкових норм, тлумачать законодавство виключно у своїх інтересах і, як наслідок, проти інтересів платників податків.

Щодо повернення ПДВ експортерам можна відзначити, що сьогодні спостерігається позитивна динаміка. Адже за дотримання певних умов, визначених податковим законодавством, сумлінним платникам податків, яких сподіваємося є більшість, здійснюється автоматичне та своєчасне відшкодування податку на додану вартість.

— Як оцінюєте поведінку правоохоронних органів? Наскільки вони останнім часом коректно поводяться по відношенню до бізнесу? Чи потрібна їх глобальна реформа?

Ю.Г.: Професіоналізм і незалежність від політичного впливу — дві складові, що впливають на довіру бізнесу до правоохоронної системи. І з першим, і з другим є наразі суттєві проблеми. Проте слід відмітити нові антикорупційні органи, такі як, наприклад, НАБУ. Підхід співробітників в більшості випадків відповідає європейським практикам. На жаль, на практиці трапляються неприємні випадки зловживання правоохоронними органами своїми правами, однак це швидше були порушення з боку окремих правоохоронців. Варто зазначити, що правоохоронні органи не завжди ефективно діють для захисту інтересів громадян та бізнесу, які саме потребують такого захисту.

Однозначно реформи правоохоронної системи, а особливо в прокуратурі, потрібні, проте вони мають бути розумними та виваженими, щоб такі зміни не погіршили нинішній стан справ.
Реформа має бути спрямована на створення позитивного сприйняття бізнесом і взагалі суспільством, і передбачати, зокрема, очищення відомства  від недобросовісних співробітників,  які допускають порушення у своїй діяльності, а в разі необхідності й притягнення їх до відповідальності.

— Розкажіть про те, як змінилася робота вашого юридичного департаменту останнім часом у зв’язку з карантином і кризою?

Ю.Г.: Не можу сказати, що епідемія суттєво позначилася на роботі юридичного департаменту. Безперечно, в березні ми мали багато клопоту, бо МХП брав участь у закупівлі медичного обладнання та медикаментів, що були необхідні для подолання короновірусу. До того ж, ми мали забезпечити своєчасне консультування усіх колег відносно нових правил роботи, щоб не поставити під удар здоров’я співробітників.

Але цілком точно карантин не змінив підходів до роботи та не вплинув на внутрішні процеси компанії. Безліч таких ініціатив, як електронний документообіг, оформлення комерційних відносин за допомогою КЕП, віддалена робота тощо, були започатковані в МХП ще кілька років тому. По суті, запроваджені обмеження стали каталізатором, що переконав наших партнерів і контрагентів у необхідності цих інструментів.

---