«Астарта» — одна з найбільших агрокомпаній країни, що кілька років тому пережила драматичну атаку на свій бізнес з боку Генпрокуратури. Тоді ці наїзди вкрай негативно позначилися не тільки на економіці підприємства, а й загалом на інвестиційному кліматі держави.

Чи вдалося агрокорпорації вирішити проблему обшуків, що змінилося в її роботі за останній час та як «Астарта» буде розвиватися далі LegalHub розповіла директорка з юридичний питань Лілія Тімакіна. 

— Минуло два роки, відколи в нас змінилась влада. Як ви оцінюєте те, що відбувається зараз, та законодавче поле, у якому нині працюєте?

Л.Т.: Можу сказати, що протягом цих двох років дійсно були прийняті деякі законодавчі акти з дерегуляції, які зменшують навантаження зокрема й на агрокомпанії. До прикладу, у кінці 2019-го року був прийнятий законодавчий акт, що скасував пайову участь при будівництві об’єктів. Це дуже важливий закон. Де-факто, раніше ми сплачували на розсуд територіальної громади 3-10% від загальної вартості будівництва. Тобто новий підхід є прогресивним: він допомагає бізнесу дійсно інвестувати та створювати робочі місця, не несучи незрозумілих витрат так званої пайової участі в інфраструктурі. Це перший такий яскравий приклад.

У сфері будівництва залишаються невирішеними ще багато питань: дуже складно отримати Містобудівні умови та обмеження,  дозвіл на початок  будівельних робіт, так само як і отримати Сертифікат щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Посадові особи, які відповідальні за вказані процедури, допускають системні порушення — безпідставно відмовляють у видачі цих документів, виставляють вимоги, які не передбачені законом. Персональна відповідальність за допущення таких порушень могла б вирішити питання. Але ми маємо систему загальної безвідповідальності посадових осіб, навіть за умови визнання незаконними дій (актів) посадовців у судовому порядку, жодної відповідальності такі особи не несуть. А це зупиняє інвестиції в Україну. Судовий захист прав займає значний час.

Я вважаю, що цей склад Верховної Ради вже зробив кроки вперед у порівнянні з минулим. Депутати чують бізнес, але, на жаль, не завжди рішення вирішують проблему повністю. Той темп, який був узятий в 2019-му році, здається, зараз трошки спав.

Зовсім недавно Верховна Рада проголосувала про де-факто автоматичний перехід права користування земельними ділянками під будівлями та спорудами при відчуженні таких будівель, чого не було раніше.  Але залишилося невирішеним питання поновлення договорів під будівлями.  Дуже часто бездіяльність з цих питань органів місцевого самоврядування призводить до необхідності звернення до суду.

Я позитивно оцінюю прийняття закону про ринок землі. На жаль, він прийнятий  із значними обмеженнями щодо кола осіб, які можуть бути покупцями, але навіть у такій редакції дає можливість бізнесу розвиватися й рухатися вперед. Ми 20 років працювали в умовах дії мораторію. Це неправильно.

Людина, яка володіє своїм майном, має право ним розпоряджатися. Це запускає економічні процеси в країні. На жаль, популісти не дали можливості всім аграрним підприємствам України купувати землю. На мій погляд, таке рішення несправедливе й порушує конкуренцію в Україні.

Можна багато ініціатив як Верховної ради, так і уряду перераховувати. Уважаю позитивним, що прийнято рішення про повернення Міністерства аграрної політики. Дуже сподіваюся, це Міністерство матиме повноцінний обсяг повноважень, що дасть можливість вирішувати нагальні питання розвитку аграрного сектору.

Досить цікавий новий закон про приватизацію. Подивимось, як він буде працювати на ділі.

— Я ви оцінюєте закон про введення 14% ПДВ на сільськогосподарську продукцію?

Л.Т.: Цей закон так само половинчатий. Він трошки полегшує життя аграріїв, але водночас ускладнює життя переробних підприємств. Річ у тім, що в аграріїв ПДВ зменшиться, а для переробної галузі ПДВ буде в повному обсязі. З одного боку, можливо, це впливатиме на закупівельну ціну. Але в даному випадку буде більше навантаження на переробну галузь.

У пояснювальній записці до цього закону написано, що  його метою є  привести чинне українське законодавство у відповідність до директиви Європейського Союзу. Але директива Європейського Союзу передбачає знижену ставку ПДВ для сільськогосподарської продукції, яка реалізується кінцевому споживачу. Тобто,  якби ми справді отримали знижену ставку ПДВ 14% за європейським стандартом, то була б і підтримка для переробної галузі, що відповідає інтересам всієї України та дозволяє створювати робочі місця, збільшувати внутрішній валовий продукт.

— Як ви оцінюєте результати судової реформи?

Л.Т.: На сьогодні судова реформа, на жаль, не відбулася. У нас є окремі судді, які ефективно та відповідально працювали й працюють. Але водночас відсутня персональна відповідальність суддів за рішення. У нас неможливо де-факто оскаржити дії судів навіть якщо ти бачиш упередження. У нас фактично не працює орган, який міг би притягти до дисциплінарної відповідальності суддю. У нас є величезна нестача суддів. Наприклад, мали ситуацію в Полтавській області, де за 2017-2018 роки не було жодного судді на цілий район.

Суди нижчих інстанцій враховують правові позиції Верховного Суду, який дозволяє собі змінювати позицію раз на три місяці, до того ж кардинально. Це мають бути вже зважені рішення, які формували б судову практику. На жаль, сьогодні все не так ідеально. Маємо в Україні величезну кількість звернень до ЄСПЛ. Судова реформа та реформа правоохоронних органів на часі.

У нас величезна проблема з роботою правоохоронних органів: кримінальні провадження не розслідуються вчасно, у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством, немає персональної відповідальності слідчих осіб. Бездіяльність цих органів просто колосальна. Аналогічно є величезні проблеми з органами прокуратури, з процесуальним наглядом. Дуже складно виписаний кримінально-процесуальний кодекс. Це теж гальмує рух кримінальних справ. А небажання та відсутність контролю за розслідуванням кримінальних справ призводить до того, що нині аграрне підприємство опиняється сам на сам перед викликами, що пов’язані з беззаконням та відсутністю захисту з боку правоохоронних органів.

— Чи є у вас якісь гарантії, що ваша власність залишиться не порушеною, що не буде спроб рейдерського захоплення?

Л.Т.: Аби бути впевненим у тому, що права не порушать, ти маєш виконувати всі вимоги закону. Що ми й робимо, на відміну від деяких конкурентів. У нас зареєстровано все майно, ми чітко виконуємо вимогу закону відновної державної реєстрації та права користування земельними ділянками.

Я буду говорити не тільки про право власності, а й про право оренди. У законі про оренду землі передбачено, що право оренди підлягає захисту на рівні права власності. Ми не можемо володіти землями сільськогосподарського призначення, а земля — це основний виробничий актив кожного аграрного підприємства. Прийнято зміни до закону, що допомагають краще реагувати. Але загроза рейдерського захоплення, права користування та перереєстрації на підставі підробних документів права оренди існує в кожного агропідприємства. Багато аграрних підприємств мають кейси щодо незаконної перереєстрації договорів. Ми можемо роками захищати свої права в суді, але правильним шляхом є створення умов, які б унеможливили такі дії і забезпечували швидке притягнення до відповідальності  тих, хто порушує закон. Про «чорних» реєстраторів відомо вже 5 чи 6 років, але не бачила, щоб хоч одного з них притягли до кримінальної відповідальності.

Ми надавали пропозиції щодо змін до закону. На сьогодні, на жаль, вони ще не прийняті. Хочеться бачити більш швидке прийняття змін до закону, направлених на захист права користування землею. Поготів перед відкриттям ринку землі.

— Як ви оцінюєте взаємодію з податковою останнім часом? Чи стало легше працювати?

Л.Т.: Я вважаю, що нічого не змінилося. Кардинальні зміни будуть із податковою тільки тоді, коли податкові особи, які написали неправомірні висновки в акті, на підставі котрих винесено податкове рішення (і за умови скасування в суді таких рішень), будуть відповідати фінансово чи дисциплінарно за те, що підприємство змушене в суді доводити відсутність порушень за допомогою 60-70 томів справи по 250 сторінок кожен. Податкова так само намагається перекласти відповідальність фірм-«одноденок» на благонадійних платників податку. Я вважаю, що це неправильно. Кожна особа має нести відповідальність виключно за свої дії, а не відповідати за неправомірні дії  третіх осіб по ланцюгу споживання.

— Свого часу у вас були обшуки СБУ. Щось змінилося з того часу?

Л.Т.: Це була не СБУ, а Генпрокуратура за поданням податкової інспекції. Кримінальне провадження було закрите протягом 6 днів із моменту обшуку. Ми надали всі документи за першою вимогою, після чого  правоохоронці прийшли до висновку про відсутність жодних неправомірних дій в діяльності компанії. Керівник  економічного  департаменту  Гуцуляк В. приніс вибачення не тільки керівникам та засновникам компанії, а й повідомив про закриття провадження та безпідставність претензій до «Астарти» іноземні банківські установи та інших стейкхолдерів.

— Розкажіть про те, як змінилася ваша робота з початку карантину. Багато хто говорить, що на віддаленому працювати стало важче?

Л.Т.: Аграрні підприємства працювали на повну. Ми не зупинилися ні на один день, бо не можемо собі цього дозволити. Звичайно, контролюємо стан здоров’я працівників. Спасибі компанії, яка робить дуже багато, аби всі були здоровими: забезпечує соціальне страхування, гідні умови праці, проводить різноманітні заходи, що дозволяють працювати в нормальному режимі й досить безпечно.

Частина юристів перейшла на віддалену роботу. Ті, хто займається узгодженням договорів та забезпеченням корпоративної роботи, завдяки електронній системі узгодження договорів працюють практично завжди дистанційно, лише за потреби виходять. Повним складом збираємося дуже рідко. Зазвичай проводимо онлайн-наради.

Ми запровадили КЕП — електронний підпис на договорах та первинних документах. Це прискорило процеси документообігу. Юристи, які беруть участь у судовому засіданні, здебільшого не користуються віддаленою роботою, а перебувають в офісі. Адже їхня робота пов’язана з великим обсягом документів і потребує спільного обговорення проблем. Крім мене, у головній компанії працює чотири адвокати. Я більше працюю в офісі, хоча перші місяці під час жорсткого карантину була на віддаленому режимі. Такий формат особисто мені давався складно: відчуваю потребу в соціалізації  та живому спілкуванні з людьми. Також складно вибудовую кордон щодо закінчення робочого дня. Удома він починається рано вранці та закінчується вночі.

На завершення свого інтерв’ю хочу сказати, що життя в Україні змінюється маленькими кроками на краще. І саме ми, люди, які зайняті в реальному секторі економіки та ведуть чесний бізнес, маємо активно брати участь у цих змінах.

---