20 травня відбулася інавгурація новообраного Президента України Володимира Зеленського. А майже за місяць до цього в ЗМІ з’явилася інформація про початок досудового розслідування щодо ймовірного розкрадання заснованою ним компанією “Кіноквартал” бюджетних коштів. У цій статті викладено правовий аналіз перспектив даного провадження і можливості імпічменту нового Президента.
Нагадаємо, що йдеться про початок досудового розслідування щодо виділених Державним агентством України з питань кіно (Держкіно) коштів з державного бюджету на фінансування ігрового фільму “Я, Ти, Він, Вона”, знятого компанією “Кіноквартал” (далі — кінострічка). Перші повідомлення про те, що “суд зобов’язав НАБУ відкрити кримінальну справу проти Зеленського” з’явилися в інтернет-виданнях ще 15 квітня. Однак текст опублікованої в ЄДРСР Ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Максима Вишняка від 12 квітня 2019 р. у справі №760/9949/19 (далі — Ухвала від 12.04.2019) висвітлює ситуацію дещо з іншого боку.
Дійсно, 3 квітня громадські активісти повідомили НАБУ про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, посадовими особами ТОВ “Кіноквартал” і службовими особами Держкіно.
Заявники стверджують, що бюджетні кошти на зйомки цього фільму були виділені цій компанії незаконно, оскільки кінострічку, всупереч вимогам ст.3 Закону України “Про кінематографію” (далі — Закон про кіно), знято російською мовою, тому вона не є національним фільмом.
Відповідні відомості до ЄРДР цей орган досудового розслідування не вніс, що і стало приводом до звернення зі скаргою до суду. Адже згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до згаданого реєстру, розпочати розслідування. А п.1 ч.1 ст.303 цього ж Кодексу передбачає можливість оскарження невнесення таких відомостей.
Проте диспозиція норми ч.5 ст.191 КК України передбачає привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. При цьому тогочасний кандидат у Президенти України Володимир Зеленський не обіймав у заснованій ним кінокомпанії жодної керівної посади, тому не мав статусу службової особи. У свою чергу, ч.ч.3 і 4 ст.96 ЦК України закріплено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до її державної реєстрації. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “Кіноквартал” зареєстровано ще 4 лютого 2008 р. А з листа Голови Держкіно Пилипа Іллєнка від 25.04.2019 стало відомо, що договір на фінансування кінострічки між Держкіно та названою компанією було укладено 26 грудня 2017 року.
ДКЦя інформація підтверджена листом Міністерства культури України від 02.05.2019 р. за підписом Державного секретаря Ростислава Карандєєва.
МинкультТобто єдиний статус, який може мати нинішній Президент України у кримінальному провадженні щодо коштів, виділених за даним договором, це свідок.
І навіть, якщо після допиту його в якості свідка, він буде визнаний підозрюваним або обвинуваченим і допитаним, то його перші показання згідно з п.1 ч.3 ст.87 КПК України стануть джерелом недопустимих доказів.
Відповідно, про кримінальну відповідальність Володимира Зеленського і, як наслідок, про його імпічмент мови не може бути.
Отже, як зазначалося вище, при зверненні до НАБУ активісти зазначили, що кінострічка не відповідає умовам фінансування національних фільмів, оскільки знята не українською або кримськотатарською, а російською мовою. І справді. Як в офіційному трейлері, так і в самій кінострічці добре видно, що в кадрі актори розмовляють російською мовою, а україномовна доріжка є дублюванням фільму.
Річ у тім, що відповідно до згаданої ст.3 Закону про кіно дублювання фільму — творча і виробнича діяльність, яка полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб. А національний фільм — створений суб’єктами кінематографії фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською або кримськотатарською мовою, та який при цьому набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом.
За мотивованим рішенням Ради з державної підтримки кінематографії на підставі звернення суб’єкта кінематографії, якщо це виправдано художнім, творчим задумом авторів фільму, в основній (базовій) версії національного фільму (крім дитячих та анімаційних фільмів) допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму. Під час демонстрування національного фільму в Україні такі репліки мають бути дубльовані або субтитровані українською мовою.
При цьому згідно з п.11 Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1998 р. №813, державна підтримка виробництва національного фільму може надаватися на будь-якій його стадії за таких умов:
Тож незаконність фінансування виробництва цієї романтичної кінокомедії за рахунок коштів державного бюджету здається очевидною.
Тому 23 квітня автором даної статті був надісланий через сайт “Доступ до правди” запит до Держкіно, зокрема про те, на підставі чого з державного бюджету були виділені кошти на виробництво кінострічки, якщо основна (базова) версія мовної частини її звукового ряду створена російською мовою? При цьому в запиті привернуто увагу на артикуляцію акторів, з якої добре видно, що фільм знято російською мовою з дублюванням готового варіанту українською мовою.
Відповіддю став вищезгаданий лист Пилипа Іллєнка, в якому він роз’яснив, що основна базова мовна версія звукового ряду фільму — це та, яку автори фільму визначають як оригінальну.
І справді ані Закон про кіно, ані нормативно-правові акти з питань кінематографу не визначають поняття основної (базової) мовної версії звукового ряду фільму.
Тобто для отримання бюджетних коштів можна подати україномовну версію сценарію, а сам фільм — зняти мовою будь-якої країни, ринок якої хоче завоювати кіновиробник, і дублювати відзнятий матеріал українською, аби він підпадав під ознаки національного. При цьому від прокату фільму в іншій країні, мовою якої його знято, державний бюджет нічого не отримує, оскільки дублювати картину цією не потрібно, а, відповідно, авторських прав на таку версію держава не має.
З цього випливає, що ознак злочину в діях службових осіб компанії “Кіноквартал” і Держкіно немає.
Тому ймовірним є закриття кримінального провадження, розпочатого НАБУ на виконання Ухвали від 12.04.2019, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Щоправда, активісти можуть вимагати від НАБУ звернення до суду з клопотанням про витребування архівних зйомок компанії “Кіноквартал”, на яких зафіксовано сам знімальний процес кінострічки, на яких буде видно, якою мовою її знімають. Проте, виходячи з тлумачення Держкіно основної мовної версії фільму, це може бути розцінено судом як неналежний доказ.
Виходить, що проґалини національного законодавства дозволяють цілком правомірно отримувати від держави гроші на проекти, які, на перший погляд, не можуть бути підтримані нею.
Наталія Мороцька, адвокат
Фото: кадр з фільму “Я, Ти, Він, Вона”