За випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та інтернеті пропонують карати за Кримінальним кодексом

Поділіться:

12 березня у Верховній Раді зареєстровано проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації”( № 10139)

Його ініціатором виступив народний депутат Ігор Лапін.

Зміни, що пропонуються

Відповідно до пояснювальної записки до проекту акта, пропонується низка змін, зокрема:

  • до Кримінального кодексу України:

Встановлюється кримінальна відповідальність за поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації, мережі Інтернет. При цьому в якості підстави для звільнення від кримінальної відповідальності передбачено спростування порушником відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи.

  • до Цивільного кодексу України:

Прямо передбачається право суду за наслідками розгляду відповідної справи у разі порушення особистого немайнового права особи приймати рішення про заборону (припинення) процесу розповсюдження недостовірної інформації шляхом її видалення з відповідного ресурсу мережі Інтернет.

  • до Цивільного процесуального кодексу України:

Встановлюється можливість розглядати справи про захист честі, гідності та ділової репутації у порядку спрощеного провадження, а також передбачаються скорочені строки судового розгляду таких справ.

  • до Закону України “Про вибори Президента України”:

Передбачено право суду приймати рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону.

  • до Закону України “Про вибори народних депутатів України”:

Передбачено право суду приймати рішення про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону.

  • до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”:

Встановлено право Національної ради за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації своїм рішенням призупиняти трансляцію телерадіоорганізацією, щодо якої винесено судове рішення, будь-якої аудіовізуальної інформації, яка містить недостовірні дані, до моменту його виконання такою телерадіоорганізацією.

  • до Закону України “Про інформаційні агентства”, Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”:

Уточнено, що інформаційні агентства та друковані ЗМІ звільняються від відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації виключно за умови спростування такої інформації.

  • до Закону України “Про телекомунікації”:

Закріплено право Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації приймати рішення про зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування.

Нова спроба тиску на ЗМІ

Законопроект пропонує встановити кримінальну відповідальність за поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації та в мережі Інтернет. За це передбачено покарання у вигляді штрафу – до 8500 грн або громадські чи виправні роботи.

При цьому, відповідальність настає незалежно від того, чи ЗМІ свідомо поширили недостовірну інформацію чи зробили ненавмисну помилку.

Як зазначають правозахисні та медійні організації, відповідальність за умисне поширення у ЗМІ, мережі Інтернет завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи відрізняється лише розміром штрафу (17 000 – 34 000 грн) та тривалістю громадських чи виправних робіт. Якщо ж інформація стосується обвинувачення у вчиненні  тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширена під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України – штраф може сягати 17 тис грн та 54 тис грн – якщо така інформація поширювалась умисно. Водночас, якщо інформація буде спростована або видалена до моменту притягнення особи до відповідальності за її поширення, це слугуватиме підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

Громадськість вже закликала ініціатора законопроекту Ігоря Лапіна відкликати законопроект № 10139, а також звернулася до народних депутатів з проханням не голосувати за включення документу до порядку денного сесії Верховної Ради України:

Як зазначається, запропоновані законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом  для цензури та тиску на незалежні медіа.

“Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює “охолоджувальний ефект” для поширення суспільно важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що повернення України до практики кримінального засудження за “наклеп” стане суттєвим відступом від наших міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.

Законопроект пропонує зміни до Цивільного кодексу, передбачаючи можливість в судовому порядку забороняти (припиняти) розповсюдження у мережі Інтернет інформації, яка порушує особисті права особи шляхом її видалення. Такі справи пропонується розглядати у спрощеному позовному провадженні (незалежно від розміру заявленої моральної компенсації), хоча і з обов’язковим проведенням судового засідання, якщо про це буде клопотання однієї з сторін. При цьому, вдвічі скорочуються строки на розгляд справи (до 30 днів) і подання відзиву на позов (лише 7 днів замість можливих 15 днів).

Таким чином, ЗМІ чи особа, яка поширила інформацію онлайн, буде суттєво обмежена в строках для підготовки свого захисту та зібрання доказів достовірності інформації. Більше того, у випадку, якщо ЗМІ чи позивач захоче подати апеляцію на рішення суду, така скарга може розглядатись апеляційним судом без повідомлення учасників справи.

Окремо законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах. Якщо при розгляді виборчого спору суд встановить повторне або одноразове грубе порушення вимог про заборону поширення недостовірної (не обов’язково завідомо) інформації в ЗМІ чи мережі Інтернет, суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет.

За наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації НКРЗІ має приймати рішення про зобов’язання  операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування.

Попри передбачену у законопроекту можливість судового розгляду питання щодо блокування інформаційних ресурсів під час виборів, громадськість вважає застосування такого заходу непропорційним та надмірним.

Більш того, передбачене блокування інформаційних ресурсів, особливо під час виборів, суперечитиме праву громадян отримувати та поширювати суспільно важливу інформацію та слугуватиме інструментом цензурування політичної дискусії.

Нагадаємо, що  експерт зі стратегічних комунікацій ГО “Інформаційна безпека” Тетяна Попова раніше повідомляла, що до Верховної Ради планують внести законопроект, що встановлює цензуру.

Поділіться: