«Я відмовився свого часу займатися рейдерством, через що суттєво  недозаробив. Але принципи – це не безкоштовна штука, і свою ціну я платити готовий. Те, що відбувається з Креативним кварталом, до певної риси знаходиться в рамках закону, але вийшло за рамки ділової етики»  – саме так висловився керуючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян, коли говорив про ситуацію, яка складається останнім часом у взаємовідносинах співзасновників  мережі креативних просторів Creative Quarter.

Так, днями Ілля Кенігштейн повідомив, що його намагаються «видворити» з компанії.

Відомо, що підприємець володіє 30% Creative Quarter, загальна вартість якої складає як мінімум 7 млн доларів США.

За його словами, інші акціонери пропонують йому продати частину в 25% за  50 тисяч доларів США, що значно менше її реальної вартості.

Відповідне повідомлення бізнесмен зробив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

Відповідь не змусила себе чекати і невдовзі його партнер Роман Хміль також висловився щодо конфлікту:

Артем Афян не стороння особа для Creative Quarter, але у конфлікті захищає інтереси Кенігштейна, і разом з  Іллею розповіли редакції MC Today деякі подробиці того, що сталося. Далі їх пряма мова.

Ілля Кенігштейн про те, як все починалося:

– У 2016 році Роман зібрав з десяток людей для обговорення ідеї запуску аутсорсингової компанії. Зустріч проходила в «Часописі», що символічно, адже саме це місце надихнуло багатьох з нас. Тоді я розповів про ідею запустити Creative Quarter саме в тому вигляді, в якому він існує сьогодні. У найближчі кілька років, як я вважав, креативні офісні простори для команд від 10-50 чоловік будуть в тренді.

Я пропонував створити повністю обладнаний офіс з гнучкими умовами оренди для клієнтів. Але моя головна ідея була в тому, що Creative Quarter міг би об’єднати компанії в одну спільноту. Як приклад я приводив американську компанію WeWork.

В кінці зустрічі до мене підійшов Роман і запропонував зустрітися окремо. Через кілька днів ми обговорили мою ідею на особистій зустрічі, і Роман запропонував свою кандидатуру на посаду гендиректора компанії.

У нього був потрібний досвід. Мені здалося, що Роман непоганий «операціонщик». Моїми ж сильними сторонами завжди були маркетинг, підготовка продукту, продаж і так далі.

Тому я запросив його в свою компанію з обов’язковою умовою паритету у всьому.

Бізнес і обов’язки ми поділили порівну. Це рішення стало моєю головною стратегічною помилкою.

Ми зібрали всі документи і підготувалися до запуску стартапу. Скільки ми в нього вклали, я не можу сказати, але це були досить великі гроші, набагато більше сотні тисяч доларів.

Крім того, я непогано орієнтуюся в дизайні. Всі рішення щодо того, як буде виглядати перше приміщення в бізнес-центрі Gulliver, брав я.

Конфлікти почалися вже на перших етапах

Перші конфлікти у нас почалися десь через 2-3 місяці після відкриття.

Роман ніяк не міг прийняти той факт, що його статус у компанії номінальний, а стартапом управляємо ми обидва.

У нас були різні функції і різні зони відповідальності, але все питання ми обговорювали. Так було спочатку.

Працювати ставало все складніше і складніше, і я щиро не розумів, чому так відбувається. У якийсь момент Роман запропонував поділити наші команди, а ще пізніше попросив мене припинити комунікувати з його підопічними. Від цього страждав бізнес, хоча розбіжності були скоріше на якомусь психологічному рівні.

Спочатку було непросто. Ми шукали клієнтів і партнерів, розкручували бренд, багато придумували і продавали. Зараз, через півтора року, обидві локації Creative Quarter майже по максимуму заповнені. Проект вдався, але не завдяки, а всупереч.

Тому мені важко зрозуміти заяву про те, що хтось незадоволений моєю роботою. На питання «Чому мене звільнили?» ані я, ані мої юристи не отримали чітко сформульованої відповіді. Ні усно, ні письмово ніхто не озвучив причину такого рішення. Я вважаю, що це частина плану.

Роман розповідав журналістам, що пропонує мені $ 50 тис. В якості компенсації за звільнення. Це абсолютна брехня. Насправді за ці гроші мені пропонували продати мою частку в бізнесі. Я володію 30% компанії, Роман разом з іншими партнерами пропонували викупити 25% з них за $ 50 тис.

Саме в цей момент я зрозумів, що у мене намагаються віджати компанію. Тому я змінив стиль спілкування на формальний.

Наша компанія зареєстрована в США, тому судитися теж доведеться там.

Я доб’юся правосуддя, чого б це не коштувало!

Ось що я можу сказати щодо оцінки Creative Quarter. У акціонерів були різні думки з приводу того, скільки коштує компанія. Я не одноразово пропонував винайняти аудитора і оцінити її вартість, але не отримав жодної реакції: ані згоди, ані відмови.

Спираючись на пропозиції з ринку, які пропонують нам продати частину компанії і нашу кампанію з пошуку інвестицій, я оцінив Creative Quarter в сім мільйонів доларів США. Це найскромніша оцінка, але все одно ця сума в десятки разів більше, ніж та, яку пропонували мені.

 

Артем Афян, Juscutum:

– Я не просто представляю позицію Іллі Кенінгштейна. Я був тим юристом, який допомагав створювати проект Creative Quarter і навіть супроводжував його. Тому мені, як юристу, треба було дуже чітко розкласти для себе ситуацію на складові, щоб прийняти ряд непростих рішень.

Будучи адвокатом, я далекий від сентиментів чи емоційних оцінок ситуації. Я прекрасно розумію, що кожна людина може бути дуже складною. Та й самого себе я аж ніяк не вважаю простим і легким в спілкуванні.

Романа та Іллю я знаю дуже давно, добре ставлюся до обох. І коли я вперше дізнався про ситуації, що склалася, абсолютно не хотів втручатися. Однак коли мені було продемонстровано лист з пропозицією викупити частку Іллі в проекті за $ 50 000, ситуація стала в моїх очах виглядати однозначно.

Що ж я бачу в ній? Ілля — один зі співзасновників проекту. Мене не цікавить, хто є автором ідеї, але на моїх очах обидва партнера входили в справу як операційні співзасновники.

Ілля ніколи не виявляв бажання бути пасивним інвестором, він ставився до проекту як до свого творіння, вкладаючи в нього всі свої сили і ідеї. Упевнений, що Роман діяв так само.

Відсторонення Іллі від операційної частини бізнесу є суттєвим переглядом початкових домовленостей. Так само, як якщо б це було зроблено по відношенню до другого партнера.

Усну домовленість зберегти рівну участь в управлінні було оголошено при мені. Партнери завжди підкреслювали свою рівнозначність, але різноспрямованість: Роман мав займатися операційними питаннями, Ілля – клієнтами, ремонтом і публічністю.

На момент залучення інвестицій від Ozon Capital обидва партнери відмовилися чекати оформлення угоди акціонерів і не хотіли детально прописувати механізм виходу з проекту. Угоду акціонерів передбачено, але відкладено на невизначений термін.

Саме тому там відсутнє положення buy me – buy you, яке дозволило б Іллі відкупити партнерську частку за ті ж гроші (з яких йому запропонували $ 50 тис).

Ozon Capital — український інвестор, обидва співзасновники якого знаходяться в Києві. Їх залучено Романом, у нього налагоджені з ними дружні зв’язки.

Під час переговорів між сторонами я не побачив сформульованих причин відсторонення Іллі від операційної діяльності. Це дозволяє припускати інші причини «відставки», ніж просто погано виконана робота.

Наскільки я можу судити, у партнерів накопичилися взаємні претензії в щоденній роботі, що відноситься більше до сфери психології, ніж права. Це робить справедливим питання розбіжностей, проте, на мій погляд, поведінка по відношенню до Іллі абсолютно невиправдана.

То рейдерство чи ні?

– Ілля вживає термін «рейдерство» і «недружнє видавлювання», але ці процеси ще не здійснилися. Я представляв інтереси Іллі на зборах акціонерів і взяв на себе зобов’язання про нерозголошення його даних.

Однак можу стверджувати, що всі прийняті рішення безпосередньо ведуть до розмиття частки Іллі. Отже, він просто опиниться за бортом проекту. Вже зараз він позбувся операційного доходу від нього.

На мій превеликий жаль, сторона Ozon Capital проігнорувала пропозицію медіації, яке озвучувалося як Іллею, так і мною. Що, на мою думку, підтверджує існування плану з витіснення міноритарного партнера.

Що буде з Кенігштейном?

• Він повністю відрізаний від операційної інформації та операційних доходів проекту.
• З метою дофінансування проекту (без детального аналізу причин) будуть випущені додаткові акції, які можуть виявитися у Ozon, що розмиє частку Іллі. Причому оцінка розмиття може бути абсолютно довільною і значно нижчою за ту, яка оголошується інвесторам.

Ці два фактори означають кінець історії Іллі в проекті, причому без отримання будь-якої компенсації за нього.

Те, що відбувається з Creative Quarter, до певної межі знаходиться в рамках закону. Але це вийшло за рамки ділової етики.

Саме тому я зустрівся з Романом і попередив, що не зможу представляти більше Creative Quarter.

---