Міжнародні авіалінії України (МАУ) 一 флагманська авіакомпанія країни. Ще торік вона перебувала у стані, близькому до банкрутства і їй пророкували швидку загибель. Але, за підсумками 9 місяців цього року, компанія спрацювала з прибутком й почала різко покращувати свої фінансові показники.

З чим це пов’язано і що чекає найбільшу авіакомпанію країни, читайте в інтерв’ю з президентом МАУ Євгеном Дихне.

一 Як все-таки вам вдалося пережити ту прірву, в яку впали всі авіакомпанії. Які у вас результати?

Є.Д: Практика показала, що ми насправді міцна компанія. Я думаю, що одним з найважливіших чинників того, що компанія змогла пережити пандемію, був страх втратити компанію. Страх був великий, страх був у всіх. І це змусило всіх всередині компанії поставитися до процесів стиснення, економії, реформування, зміни процесів в компанії, приведення їх у відповідність до вимог існуючої ситуації з великою відповідальністю. І ось цей страх, напевно, зробив неможливе. Тому що насправді, ми не розраховували, що ми зможемо пройти такий період без великих фінансових вливань або кредитних грошей для компанії.

Ми віддали близько $50 млн доларів. При цьому ми не отримали ці гроші з ринку, тому що глибина продажу зараз дуже незначна. Якщо раніше в цей час люди вже планували майбутнє літо для відпочинку, то сьогодні цього не відбувається. Це означає, що серйозних передплат від ринку ми сьогодні акумулювати не можемо. Однак ми пройшли з досить незначними втратами, за нашими оцінками, 2020 рік. І у 2021 році за результатами 7-8 місяців у нас позитивний результат. Попереду ще шматочок зими 2021 року, який зробить, можливо, якесь коригування, але сьогодні ми у позитивних цифрах. Фактичні цифри укладаються в тому, що ми знизили свої щомісячні витрати практично в три рази.

一 Як вам це вдалося?

Є.Д: Вдалося солідарністю всіх учасників процесу. Ми провели переговори з усіма контрагентами компанії. Аеропорти, лізингодавці, паливні компанії, хендлінгової компанії, акціонери, наші працівники 一 це все холдери збереження компанії. І ми всі, нехай це не демократично звучить, повинні здати кров.

Ми значно поліпшили свої контракти з лізингодавцями, ми призупинили багато платежів з лізингу, ми платили весь цей період тільки за проведений наліт. Такий принцип був можливий тільки тому, що це була загальна світова тенденція. І це така політика, яку підтримали всі авіакомпанії, всі лізингодавці. Коли у лізингодавця є вибір погодитися або ж забрати літак, і поставити його на пероні 一 він, швидше за все, починає бути більш поступливим. Коли у нього є можливість забрати літак і віддати іншому оператору, у нього більше шансів відстоювати свою позицію.

Сьогодні 30% компаній перебувають у простої. Це не означає, що 30% сидять вдома, а 70% 一 працюють. Це та ротація всередині компанії, яка відбувається для того, щоб заощадити фонд заробітної плати для компанії. І люди йдуть на це свідомо. Також була зменшена зарплата в компанії на 20%. Це було добровільне рішення всіх працівників.

Як я спочатку говорив, швидкість цих домовленостей була забезпечена тим страхом, в якому ми всі перебували. Якби не було такого страху, то не було б таких бліцкригів, швидких результатів. І внаслідок того, що компанія досить вчасно зробила всі ці реорганізаційні питання… Так, ми були змушені частину персоналу скоротити. Ми скоротили 35-40% персоналу. Ми були змушені скоротити пілотів, яких ми довгий час не скорочували, намагалися утримувати. Тому що пілоти 一 це дуже висока цінність для компанії. Вони роками вирощуються, культура компанії будується саме на вмінні пілотувати. Це одна з наших ринкових переваг. У нас дуже висока якість персоналу, особливо пілотів. Ось такі загальні заходи й призвели до того, що компанія зуміла значно зменшити свої щомісячні витрати.

一 Якщо говорити про лізингодавців, що це за компанії? У кого ви берете в лізинг літаки?

Є.Д: У нас десятки компаній, у яких ми беремо літаки. Фінансовий лізинг. Це аналогічна діяльність, як лізингові компанії, які здають автомобілі в лізинг. Це компанії, які купують літаки і здають їх в лізинг операторам, авіаційним компаніям і отримують від цього якусь маржу.

一 Чому вони вирішили прийняти такі умови роботи для ринку?

Є.Д: Тому що у них не було інших умов. Тому що в компанії літак стоїть за гроші компанії, а лізингодавця літак стоїть за гроші лізингодавця. Вони не тільки б не отримували доходу на свої інвестиції, на свій куплений літак, вони б ще й несли великі витрати на його утримання. Тоді як авіакомпанія, нехай літаючи значно менше, ніж до цього, забезпечує експлуатацію літака. Літак, який стоїть, несе значно більше загроз несправностей, ніж літаючий. Компанія технічно підтримує його і платить за наліт, який виконує. Це економічне рішення, до якого приходить контрагент, завдяки тому, що він зацікавлений в подальшій взаємодії.

Звичайно, ми лізингодавцями розповідаємо про свої плани. Вони цікавляться й сильно переживають за свій флот, який знаходиться у нас. Зараз ми знаходимося в процесі підготовки бюджету 2022 року. І з квітня 2022-го ми плануємо повернутися до нашої хабової моделі. Є відповідні презентації, які ми пропонуємо нашим контрагентам, аеропорту Бориспіль, як головному нашому партнеру по хабовій моделі, а також лізингодавцям. І завдяки тим результатам, які ми показали в період пандемії, коли інші агенти вижили за рахунок допомоги держав, а ми вижили без цієї допомоги, вони в нас стали більше вірити.

一 Щодо вашого флоту. Як він змінився? Ви віддавали якісь літаки?

Є.Д: Так, ми віддавали літаки. Наш флот зменшився з 34 літаків до 28. При цьому ми не експлуатуємо зараз далекомагістральний флот з кількох причин. В першу чергу, це ті рейси, в ефективності яких ми поки не впевнені. Є проблема з боку Боїнга по двигунах наших далекомагістральних літаків. Ми чекаємо на технічне рішення, щоб мати можливість ввести їх в експлуатацію. Тому, можна сказати, що сьогодні ми оперуємо від 23 до 25 літаків в реальному бізнесі.

一 Скільки ви повернули літаків за цей час?

Є.Д: Ми повернули п’ять літаків.

一 Які напрямки зараз є топовими для вас?

Є.Д: Змінився ринок, змінилися напрямки. В першу чергу, відкладений попит в Україні торкнувся більше чартерних напрямків. Тому ми, починаючи з березня 2020 року, у три разі збільшили нашу чартерну програму. І у 2020-му пропорція чартерних й регулярних рейсів в авіакомпанії була 60 до 40. Тобто ми виконували 60% чартерних рейсів. Це небувале співвідношення для авіакомпанії МАУ.

Наші конкуренти в Україні більше є чартерними компаніями, які літають регулярно, щоб літаки не стояли. Наша авіакомпанія літала регулярно й іноді виконувала чартерні рейси, щоб літаки не простоювали. Зовсім інша філософія, але вона відповідає сьогоднішньому стану ринку.

Сьогодні пасажир point-to-point для нас дуже важливий, пасажир чартерних рейсів дуже важливий. Але, тим не менше, ми зберігаємо ще свою транзитну привабливість. У нас на більшості рейсів порядку 30-32% транзитних пасажирів. Як і раніше, грузини летять з нами в Париж або в Лондон, летять пасажири з Баку через аеропорт Бориспіль в різні напрямки. Летять пасажири з Делі через Бориспіль в Європу. Ми продовжуємо цю свою особливість підтримувати. Звичайно, не в таких обсягах, як в попередні часи. Але думаю, ми повернемося до нашої звичної моделі оперування.

一 У цьому році Україну відвідало дуже багато туристів з Саудівської Аравії. Ви займалися їх доставкою?

Є.Д: Ми від цього пирога, на жаль, не отримали нічого. Схід 一 справа тонка. Саудівська Аравія на сьогодні намагається створити ексклюзивні умови для своїх авіакомпаній для перевезення туристів в Україну. Проте процес йде до домовленостей.

Нам в питаннях домовленостей з владою Саудівської Аравії допомагає МЗС України. Тут треба віддати належне пандемії, яка дала Україні абсолютно новий статус. Ми нарешті стали хоч для якоїсь країни туристично привабливі. Тому що досі наш авіаційний туризм розглядали на 95% 一 це туризм українців у світ. Ми відвозили кудись, а не привозили іноземців цілеспрямовано в Україну в туристичних цілях. І це перший прецедент, який завдяки пандемії виник, коли Європа була закрита для Саудівської Аравії, і Грузія, куди вони звикли літати у спекотний сезон. І вони полетіли в Україну. Вони дізналися про Україну, Україна виявилася для них дуже привабливою, прийнятною по сервісу, за цінами, комфортом та кліматом. І вже цей процес, попри те, що його почали інші авіакомпанії, не зупинити. Це процес нового розвитку туризму в Україні. І не тільки з Саудівською Аравією. Я думаю, що прикладом цього будуть багато східних країн. І цей тренд ми будемо підтримувати найближчим часом.

一 З якими країнами ви хочете працювати?

Є.Д: Ми регулярно літаємо у Дубай, тільки в локдаун був час, коли ми тимчасово цього не робили. Й у сезоні літо 2022 року збільшуватиметься ємність, яку ми надамо на Дубай. Ми полетимо широкофюзеляжними літаками. Нові напрямки.

До речі, ми почали розглядати напрямок Саудівської Аравії значно раніше, ніж з’явився цей потік туристів. Ми готувалися до цього напрямку й отримали дозвіл на політ від української влади. Досі не реалізували, але ми вже дуже близькі до реалізації цього маршруту.

一 Що у вас зараз з Мінінфраструктури?

Є.Д: Є дуже важливий процес 一 це реструктуризація боргів авіакомпанії МАУ, накопичених за роки ще до мого приходу в компанію. Ці борги несуть додаткові ризики для компанії, якщо вони не реструктуризовані в плані того, що ми точно розуміємо, коли і скільки повинні віддавати.

Одномоментно ми ці борги повернути точно не можемо зі зрозумілих усім причин. Єдиний вихід 一 реструктуризувати їх. Так як це два державних підприємства, аеропорт Бориспіль та підприємство Украерорух, то вони не мають самостійного права приймати рішення щодо реструктуризації боргу. Це може бути розглянуто як зловживання з боку керівників. Тому їм потрібно політичне рішення, яке нещодавно пролунало з вуст РНБО.

Уряд готовий розглядати питання реструктуризації боргів, для того, щоб підтримати компанію. І ми знаходимося зараз в процесі обговорення, на яких умовах ми реструктуруємо, на який термін, скільки ми зможемо виплачувати кожному з підприємств щомісяця.

一 Яка загальна сума боргу?

Є.Д: Загальна сума боргу перед аеропортом Бориспіль 一 близько 700 млн грн, а перед Украерорухом 一 більше мільярда.

一 На який термін ви хотіли б отримати реструктуризацію?

Є.Д: Ми бачимо реальну реструктуризацію у період п’ятирічних виплат, починаючи з квітня 2022-го. Зараз важливо, щоб ми цей процес затвердили з підприємствами, з Міністерством інфраструктури та передали на Кабінет міністрів для прийняття відповідного рішення.

一 Зараз ростуть ціни на нафтопродукти. На вас це якось відбивається?

Є.Д: Ми платимо реальну ринкову ціну палива. Відповідно, ми кожного разу враховуємо зміну ціни палива в економіці рейсу. Більшість наших конкурентів змушені робити те саме. Як якісь речі впливають на ціну квитка? На неї впливає тільки конкуренція. Є ціни на маршрутах, на ринках. Дві, три, чотири авіакомпанії літають. І ти не можеш продати квиток дорожче за своїх конкурентів. Вигідно тобі чи не ні, ти приймаєш рішення летіти чи не летіти. Але якщо ти летиш, ти продаєш квиток тільки за ринковими цінами. Поступово всі авіакомпанії потроху враховують зміни вартості палива в економіці своїх рейсів. Відповідно, сьогодні від високої ціни палива страждають усі. Але це не відразу перекладається на плечі пасажира.

一 Що змінилося на борту МАУ для пасажирів після карантину?

Є.Д: Багато що змінилося. Ми змушені виконувати санітарні вимоги в харчуванні. Ми сьогодні подаємо харчування в упакованому вигляді для пасажира. Немає розливу напоїв через санітарні норми. На багатьох рейсах донедавна була необхідність резервації трьох рядів для ізоляції людей, виявлених на борту з якимись ознаками. Це не справдилося, бо не було ніяких прецедентів. Проте норми такі були, ми їх виконували.

Еволюційно ми прийшли до того, що авіаційний транспорт є одним з найбезпечніших транспортів з точки зору поширення інфекції. Тому що циркуляція всередині салону відбувається вертикально над кожним рядом крісел. Постійно йде заміщення повітря ззовні через системи його підігріву. І носіння масок на борту вже визнано як елемент, який забезпечує безпеку пасажира. З урахуванням того, що всі держави прийняли норми, що ти можеш залітати в країну, маючи або паспорт вакцинації, або ПЛР-тест.

Тобто на борт потрапляють пасажири з високим ступенем ймовірності здоров’я. Практично весь наш персонал на борту вакцинований. Проте, в масках та рукавичках для забезпечення мінімального контакту з пасажиром. Я думаю, що всі ці вимоги забезпечують необхідну безпеку.

І ми бачимо, що ми отримали довіру пасажирів до безпеки. Люди літають. Треба віддати належне українцям. Вони не так були підвладні паніці у своїй рухливості, як європейці. Українці значно раніше почали проявляти бажання летіти кудись. Куди нас тільки пускають, ми всюди полетимо. Такий елемент безстрашності є в українців. І це теж допомогло якоюсь мірою авіакомпаніям. Тому що європейці значно довше перебували в нерухомому стані, небажанні йти на ризики й кудись летіти. І по сьогоднішній день перебувають в цьому стані.

Насправді дуже мало європейців зараз літають. Так, відбулися дивні речі, реальність змінилася. Онлайн-комунікації досягли свого апогею, замінили багато в чому інші соціальні інструменти: поїздки, конференції, зустрічі й так далі. Бізнес-пасажирів стало менше. Ми це бачимо. Але поступово буде відновлюватися й бізнес-сегмент.

一 Тобто основна частина пасажирів зараз 一 це ті, хто літає чартерами в Єгипет та Туреччину.

Є.Д: Довгий час ми перевозили певні категорії пасажирів. Це були люди з трудовими візами. Люди, які летять на навчання чи з медичних питань. Тобто польоти були дозволені певним категоріям, вони робили відповідні документи. І це був великий фокус, як їх зібрати на рейс, щоб отримати необхідну кількість пасажирів, як часто літати. Ця креативність триває в компанії і по сьогоднішні. Умови змінилися на краще, але не настільки, щоб можна було сказати, що можна вже не креативити. Це насправді цікавий час. Він навчив компанію приймати швидкі рішення, креативно рухатися. Навіть якщо ми згадаємо наші польоти над Києвом, винний рейс над Одесою. Це все прояв креативності.

一 Кому прийшла ідея на рахунок винного рейсу?

Є.Д: Це ідея була з боку МАУ. У нас є креативна пресслужба, яка шукає прояви. Ви присутні в медіа тим, що літаєте, спілкуєтеся з пасажиром, повідомляєте якісь новини. Коли ви стоїте на землі, то ви живете без медійних проявів. І у відсутності звичайних медійних проявів починається творчість.

Концерт «Без обмежень» в ангарі на тлі літака 一 це теж було продиктовано нашою потребою до публічних проявів, щоб нас не забули. Ми живі, ми так само хочемо літати, як і пасажири. І як тільки буде можливість, ми полетимо. Це не про бізнес. Винний рейс не про бізнес, польоти над Києвом та концерт в ангарі 一 не про бізнес. Це про присутність, про необхідність присутності.

На наступний рік ми розраховуємо на поетапне відновлення ринку. Ми розуміємо, що ринок відновиться до рівня 2019 року не раніше 2024-го. Тому, ми на 2022-2023 рік плануємо достатню для відновлення обсягів діяльність компанії.

一 Коронавірус відкинув вас на 5 років назад?

Є.Д: Так. І важко собі уявити, що щось вплине на зміни цієї тенденції. Це ІАТівські розрахунки, і наші оцінки, які ми робимо всередині компанії. Треба розуміти, що життя з вірусами стало новою реальністю. Ми не чекаємо закінчення історії для людства з вірусами. Так само як не чекаємо з 2001 року закінчення історії боротьби з тероризмом. Ця епоха почалася у 2001 році  й досі триває.

Авіаційний бізнес адаптується до цього. Посилилися вимоги, практично приведено до того, що авіаційний бізнес став безпечним, виходячи з цих умов. Але тероризм не закінчився, нікуди не подівся. Те ж саме з вірусами. Мені здається, що це такий ящик Пандори, який один раз відкривається, і далі тільки питання, як ти до цього ставишся, як підлаштовуєшся під нові умови та які заходи вживаєш. Весь світ зараз спантеличений тим, як в цих умовах жити, але вже ніхто не говорить про те, як це припинити назавжди.

Ми чудово розуміємо, що це нова реальність, нове життя. Ми до нього адаптуємося не гірше за інших й будемо так само конкурентні у своєму сегменті бізнесу. І ми віримо в те, що разом зі світом ми будемо забезпечувати польоти.

Що відбулося насправді? Знизилася рухливість населення. Десять років в Україні тривало зростання обсягів перевезень авіаційним транспортом. Це не внаслідок того, що ми з вами стали частіше літати. Можливо трохи, але не через це цього постійне зростання. Це за рахунок нових людей, які ставали користувачами авіаційного продукту. Збільшувалася їх рухливість. Це ті люди, які раніше для себе взагалі не розглядали польоти авіацією, а тільки залізницю або інші види транспорту. Скільки раніше заробітчан їздили автобусами в Європу? Але скільки їх тепер літають літаками.

Змінюється філософія рухливості. І ось цю криву постійного зростання зупинила пандемія і відкинула рухливість населення як мінімум на п’ять років назад. І повернення до цієї рухливості, яка потрібна для цих обсягів, буде знову еволюційним.

---