Коли я дізналася про існування в Україні літньої школи Criminal Justice in Action, то пригадала усі свої факапи та переживання у перший місяць роботи на посаді слідчого в одному зі столичних райуправлінь міліції.

Практичні заняття у вузі та перше самостійне чергування у складі слідчо-оперативної групи виявилися двома різними реальностями. П’ятірка з кримінального процесу у дипломі ніяк не “лягала” на сторінки першого протоколу огляду місця події. Я переписувала його двічі (!) на місці. Мабуть, доля знала, що таке буде і тому підкинула  мені ситуацію, де вже ніхто нікуди не поспішав (ч.1 ст. 115 КК України). Ні, ніхто не направив на такий злочин “вчорашню курсантку” саму. Проте, на мій погляд, сповнений надії на допомогу, один з керівників райуправління відповів: “Пиши. Бумага прийме все. Ти слідчий, керуй процесом”. Звучало як “порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого” (і вгадайте, хто тонув).

Власне, ці слова керівника в подальшому стали ледь не гаслом складання процесуальних документів. І добре, що в результаті я не мала проблем з прокуратурою та судами, бо дійсно напрацювала звичку сто разів подумати, перш, ніж закріпити це у документах, які впливають на долі людей.

Якби вже тоді в Україні була літня школа з кримінальної юстиції Criminal Justice in Action… Аби дізнатися про неї трішки більше, я поспілкувалася з правниками та співорганізаторами школи Златою Симоненко, Володимиром Петраковським та Марією Лисенко. 

– Розкажіть, хто започаткував школу і в чому ідея її створення? Чи є її аналоги в Україні?

Володимир: Літню школу з кримінальної юстиції п’ять років тому започаткував відділ з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Тобто ідея її створення належить саме посольству. Щороку школа проводиться за участі співорганізатора. Минулого та цього року співорганізатором є ГО “Стейтвотч” (StateWatch). Посольство відповідає за запрошення американських експертів, а співорганізатор – за українських.

Ідея була в тому, аби познайомити студентів із західними практиками кримінальної юстиції та дати зрозуміти, що на рівні принципів та законодавства у сфері кримінальної процедури Україна не надто відрізняється від західних країн. Розходження мають місце “на практиці”. Тобто різниця, власне, у культурі поведінки в кримінальному процесі.

Однією з цілей школи є зацікавити молодих фахівців у роботі в органах правопорядку. Показати їм, що це насправді дуже інтелектуальна та відповідальна робота. Деякі з випускників школи вже пройшли стажування в НАБУ, кілька навіть були запрошені до  співпраці  нашими експертами.

Аналогів англомовної літньої школи з кримінальної юстиції в Україні точно немає. Я навіть не знаю, чи є ще десь в Україні залучення до процесу з навчання детективів ФБР, прокурорів та адвокатів із США.

– Хто фінансує проект? Чи є якась підтримка з боку, наприклад, Міносвіти?

Марія: Проект підтримує і фінансує лише Посольство США в Україні. Медійно школу підтримують вищі навчальні заклади та інші ГО.

– Хто придумав першу і наразі пише програми для школи? Як ви вирішуєте які теми мають бути включені до курсу?

Володимир: Першу літню школу посольство ніби проводило власними силами, але точно сказати не можемо. Останні три та цьогорічна (четверта) проводиться зі співорганізатором. Головна тема і програма школи напрацьовується спільно з посольством та співорганізатором. Програма обов’язково має включати кейс-стаді, що проходить наскрізною лінією через усю програму. Кейс – це мініатюрна кримінальна справа, яку команди розслідують. Тобто складається ряд процесуальних документів та дається розуміння послідовності дій, акцентується увага на взаємодії професійних учасників кримінального провадження (детективів, прокурорів, адвокатів, суддів). Інакше кажучи, ми моделюємо ситуацію, максимально наближену до реальності, а не “працюємо” суто за ідеально-правильною картинкою, яка прописана у кодексі. Вчимо діяти виключно на підставі наявних даних і внутрішнього переконання. Адже вже в минулому ті часи, коли наказ керівника слідства/прокуратури виконує не лише слідчий, але й суддя (слідчий суддя). Такі випадки – як динозаври. Зараз має силу лише інтелект.

Також обов’язковим елементом є так звані мут-корти. Це тренувальні судові дебати. І чи не найбільш захопливим за відгуками студентів є проведення “майже справжнього” обшуку!

Решта активностей – лекції, воркшопи, перегляд фільмів, тімбілдінг тощо – варіюються залежно він обраної основної теми. Тобто вони є лише додатковими активностями (для різноманітності, нетворкінгу та фану).

– Якщо залучаються міжнародні експерти, якою мовою вони викладають і чи є перекладач?

Злата: Робоча мова лише англійська. Адже тренерами школи є американські експерти. Більше того, кожну з команд протягом літньої школи супроводжують два ментори: з США та України. Ментори не просто залучені до виконання командних завдань, вони постійно працюють з командою. Якщо залучати перекладачів, то геть зникне динаміка та, відповідно, суттєво спроститься формат навчання. Про ніяку інтерактивність не буде й мови.

– Як тоді в процесі навчання складаються процесуальні документи згідно з українським законодавством? Теж англійською?

Злата: Якою мовою складаються процесуальні документи ми не контролюємо, адже тут важливим є і якість, і швидкість. Тим більше, під час такої активності, як обшук.

З іншого боку, складання процесуальних документів – це суто технічна частина в рамках літньої школи. Але ці документи (точніше, суть, викладену в них) студенти представлятимуть перед нашим поважним “судом”. До речі, саме представлення має здійснюватися англійською, бо серед суддів будуть також американські експерти.

– А українські експерти залучаються? Хто вже був у “вчителях”?

Володимир: У кожній школі беруть участь від 8 до 10 українських експертів. Серед них – детективи НАБУ, прокурори САП, судді, фахівці у сфері кримінальної юстиції. До речі, Олена Танасевич, тренерка минулорічної літньої школи, нещодавно стала Головою нового Вищого антикорупційного суду! Ми намагаємось залучити тренерами всіх гравців, які беруть участь у кримінальному процесі. Тільки так ми зможемо показати студентам різну перспективу, різні точки зору, різні підходи. А спільно з експертами з США, є можливість ще й порівняти практики і взяти найкраще з обидвох систем.

– Скільки студентів зазвичай навчається у школі та хто вони, – студенти вузів чи вже практикуючі юристи? Скільки років було найстаршому?

Марія: Щороку кількість студентів є незмінною – 40 учасників, які діляться на 4 команди. Звичайно, ми орієнтуємося саме на студентів 3-6 курсу, адже саме у ці університетські роки правники-студенти починають/завершують вивчати кримінальне право та кримінальну процедуру. Студенти для нас є пріоритетом. Водночас, на кожній школі є певна кількість місць, які ми залишаємо для вже практикуючих юристів з громадських організацій. Кожна команда у своєму складі має щонайменше одного “ГОшного” юриста. Переважно, це юристи з організацій, які тим чи іншим чином займаються правозахистом. На жаль, досить часто у процесі розслідування ігноруються вимоги дотримання прав людини, тож такі вже досвідчені учасники дають потужний зворотній зв’язок і допомагають ще недосвідченим студентам правильно розставляти акценти.

Найстаршому учаснику літньої школи було на момент участі 28 років. Він представляв ГО, яка займається моніторингом дотримання прав людини представниками органів правопорядку. Тож уявіть собі, наскільки цікавою була робота одної з команд!

– Звідки всі ці люди дізнаються про школу?

Марія: Інформація про літню школу поширюється здебільшого, як то кажуть, сарафанним радіо 🙂 Плюс соцмережі – це, напевно, найбільш ефективний канал комунікації. У “піарі” нам також допомагають Могилянка (Національний університет “Києво-Могилянська академія”), університет Шевченка, Український Католицький Університет, Харківська академія ім. Я. Мудрого та інші.

– Як вважаєте, що є найбільшими проблемами ефективної роботи кримінальної юстиції?

Володимир: Слабка університетська та спеціальна підготовка, застаріла система управління в органах правопорядку та прокуратурі, сильна віра у міф, ніби кримінальна юстиція – це не про інтелектуальну роботу, – а тому оновлення кадрів відбувається дуже повільно. Корупція є більше наслідком переліченого, аніж причиною неефективності.

– Що найбільше цікавить ваших студентів? Хіба цього не розповідають у вузах? Чи не нівелюєте ви своєю школою все те, чому вчать у вузах?

Злата: Щороку юридичні факультети по всій країні випускають десятки тисяч молодих юристів. І більшість з цих правничих шкіл дає непогані знання, закладають хороший фундамент. Але ж на університеті навчання не закінчується, а на знанні і на розумінні кодексів далеко не заїдеш. Ми живемо у досить динамічному світі, де так звані hard skills мають гармонійно поєднуватися з soft skill-ами. Що це? Це вміння працювати у команді, це лідерство, навички поведінки у кризових ситуаціях, навички публічних виступів, емоційний інтелект тощо. Це робота з кожним студентом, а університети суто технічно не можуть забезпечити достатню увагу кожному, адже треба готувати ті десятки тисяч. Наша ж школа орієнтується здебільшого на прокачування саме цих “м’яких навичок”, і це теж робить програму унікальною. Тож ми скоріше якісно доповнюємо університетську освіту, аніж нівелюємо її.

– Хто може стати студентом вашої школи і що для цього потрібно?

Марія: Учасником літньої школи може стати студент 3-6 року навчання, який цікавиться кримінальною юстицією і володіє англійською мовою на достатньому рівні, щоб розуміти спікерів і комунікувати з колегами по команді. Так само до участі ми запрошуємо юристів громадських організацій. Це основні вимоги.

Процес подання заявок насправді дуже простий – потрібно заповнити коротку форму з інформацією про себе та (1) або написати коротеньку мотивацію, (2) або ж обрати дату та час для проведення короткого інтерв’ю. Кожен може собі обрати формат до душі. 

– Фактично школа буде корисною лише для тих, хто працюватиме в правоохоронних органах? Які навички школа дасть для майбутніх адвокатів? Чи плануєте співпрацю з українськими вузами?

Злата: Літня школа буде корисною усім молодим правникам. Адже більшість з них дуже погано розуміє, що таке кримінальна юстиція та як виглядає робота в ній. Літня школа націлена, зокрема, на те, аби зламати стереотипи про роботу в органах правопорядку та прокуратурі. Як майбутнім адвокатам та прокурорам, літня школа дає навички роботи в команді, підготовки до виступів у суді, аналізу та поведінки в ситуаціях, коли наявний конфлікт з законом (кримінальним законом, зокрема). Ми співпрацюємо з університетами виключно в цілях інформування студентів. Більшої співпраці ми особливо не шукаємо, адже залучаємо експертів-практиків: детективів, прокурорів, адвокатів, суддів.

– Коли відбудеться наступний старт школи, які умови участі та чи безкоштовно це?

Марія: Сьогодні ще триває набір на літню школу, яка відбудеться 20-26 липня 2019 року. Тож, хто не встиг податись – ще маєте час! З умовами вступу можна ознайомитись на сайті  https://cj.org.u/apply/ – це заповнення коротенької форми реєстрації (вони справді можуть бути короткі – переконайтесь самі 🙂

Участь у школі є повністю безкоштовною. Організатори забезпечують проживання у готелі, харчування, матеріали та різні активності. Єдине, на що доведеться витратитись – це дорога з дому до Чернігова і назад.

– Які зміни варто внести у нашу систему освіти, щоб готувати дійсно фахових спеціалістів (як зробити так, щоб не було потреби у додаткових школах)?

Володимир: Я викладаю перед 1 та 4 курсами на факультеті правничих НаУКМА (Національний університет “Києво-Могилянська академія”). Можу впевнено сказати, що систему підготовки правників треба створювати заново. Ми ще великою мірою послуговуємося з тих методичок, які були створені в Радянському Союзі. Але навіть найкраща університетська освіта не буде повною та всесторонньою. Правники та студенти правничих факультетів мають навчатися у різних умовах протягом усього життя.

Особливість літньої школи, яку не може дати жоден університет, що ми об’єднуємо правників з усієї України. Правники з Харківської юридичної академії та Києво-Могилянської академії суттєво відрізняються розумінням того, яким є право та як розглядати правові ситуації.

Злата: Я практикуючий адвокат в кримінальній юстиції. Знаю, як важко знайти фахового члена команди для захисту клієнтів. Освіта в університеті дає базу, але не дає “живого” закону. Читати закон недостатньо, потрібно аналізувати та намагатись запровадити нову практику його застосування та розуміння. Також, студентам не вистачає soft skills – робота в команді, стресостійкість та аналітичні навички, тому такі предмети вже необхідно впроваджувати в базову освіту студентів.

– Який цікавий досвід траплявся з вашими випускниками завдяки школі?

Марія: Минулого року у нас був студент зі Львова. Після літньої школи він загорівся ідеєю потрапити на практику до НАБУ. Однак, як виявилося, його університет не мав відповідного меморандуму з Бюро. Хлопець не розгубився і сконтактував з детективом, який був у нас тренером на літній школі. Удвох вони організували підписання такого меморандуму. І тепер не лише наш студент, але й інші студенти зі Львівського національного університету мають змогу проходити практику в НАБУ.

Або інший приклад: учасниця літньої школи так добре проявила себе, що її запросив на роботу один з наших тренерів, який є партнером великої юридичної фірми в Києві.

Успіх літньої школи ми бачимо в тому, що ми даємо не лише розуміння, але й створюємо для правників можливості, аби вони спробувати свої сили у кримінальній юстиції тією чи іншою мірою.

Фактом зі свого життя та результатами інтерв’ю з вами ділилася головний редактор ЛігалХаб Ольга Глухова 🙂 

 

Інформація про школу, деталі навчання та контакти тут.

---