Про це повідомила пресслужба САП.
08.08.2019 6 особам повідомлено про підозру за ст. 364 КК України.
Обґрунтованість підозри про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, в першу чергу, базувалась на доказах та документах, які підтверджували можливе завдання збитків у період часу 2016 – 2017 років в результаті дій підозрюваних осіб. Сукупність доказів була достатня для повідомлення про підозру, притягнення до кримінальної відповідальності та продовження подальшого досудового розслідування.
У ході досудового розслідування встановлено, що затверджений Постановою НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії використовувався для розрахунку цін на травень-червень, ІІІ-ІV квартали 2016 року, І-ІV квартали 2017 року, І-ІV квартали 2018 року, І-І1 квартали 2019 року. Тому було проведено додаткове дослідження ціноутворення за період 2018-2019 років. Крім того, стороною захисту проведені альтернативні експертні дослідження, у тому числі в державних експертних установах, висновки яких були надані стороні обвинувачення.
Для з’ясування достовірності розміру завданої шкоди за загальний період 2016-2019 років та оцінки доводів попередніх експертиз сторони обвинувачення і захисту у квітні 2020 року призначена комісійна судово-економічна експертиза.
Експерти у своєму висновку від 11.08.2020 не змогли підтвердити завдання збитків, понесених покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України.
Висновок надійшов 18.08.2020. 19.08.2020 стан розслідування справи розглянутий на нараді у заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, де старшим прокурором групи прокурорів висловлено позицію щодо доцільності та перспективи подальшого розслідування.
Приписи до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обов’язковими для доказування у кримінальному провадженні. Оцінюючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв’язку для доказування вищеназваних складових елементів складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, необхідно відмітити, що, у ході досудового розслідування не здобуто належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття та застосування Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Указані положення кореспондуються із положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 17 КПК України.
На теперішній час, у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування, визначених п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, та відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді.
З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування.