Служба безпеки підприємства – це підрозділ, від якого залежить загальна безпека вашої компанії, інколи, взагалі її існування. 

Працівники саме цього підрозділу як ніхто інший мають знати всі вразливі місця підприємства, здійснювати заходи, спрямовані на їх захист, забезпечувати збереження матеріальних цінностей, а також виконувати ще ряд важливих функцій, які прямо впливають на хід діяльності організації.

Забезпечення проведення всіх необхідних заходів щодо припинення спроб нанесення морального і матеріального збитку з боку внутрішніх і зовнішніх загроз, та реагування на наслідки у разі їх настання – це теж до СБ.

Важливими ресурсами загальної безпеки компанії є альтернативні методи формування доказової бази і отримання інформації. Саме про це говорили в рамках тренінгу для власників і керівників служб безпеки підприємств, що проводиться АО Juscutum.

Варто зауважити, що цей тренінг – платформа, яка об’єднує керівників служб безпеки з різних секторів бізнесу. На меті у організаторів – створити соціальне бізнес-середовище, орієнтоване на обмін знаннями, досвідом та ідеями. Платформа дозволяє брати активну участь: обговорювати практичні питання, отримувати на них відповіді від провідних експертів та омінюватися досвідом з іншими учасниками.

Захід розпочав Генадій Пампуха, очільник МНА «Європейська арбітражна палата» (м.Брюссель, Бельгія), міжнародний експерт права і арбітражу, адвокат, кваліфікований судовий експерт. Він нагадав присутнім, що з прийняттям Закону № 2147-VIII підхід до проведення експертиз зазнав змін.

Так, з 15 грудня 2017 року судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють  виключно державні спеціалізовані установи. І згідно з Законом “Про судову експертизу” це:

• науково-дослідні установи  судових експертиз Мін’юсту;
• науково-дослідні установи  судових експертиз, судово-медичні та  судово-психіатричні установи МОЗ;
• експертні служби   МВС, Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.

Також законом передбачені інші випадки, коли судові експертизи здійснюють судові експерти, які не є працівниками вищезгаданих установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

До 15 грудня 2017 року експертизи поділялися на судові експертизи і експертні дослідження, після 15 грудня експертні дослідження стали називатися висновками експерта/експертів з, наприклад, почеркознавчого (або іншого виду) дослідження, – звернув увагу присутніх Генадій Пампуха.

Спікер також звернув увагу на  підстави для проведення експертиз. Ними можуть бути:

• рішення суду;
• рішення органу досудового розслідування;
• договір з експертом чи експертною установою. Доречі, якщо ви звернулися до експерної установи та уклали відповідний договір, саме ви маєте забезпечити огляд об’єкта.

У разі ж, якщо матеріали експертам направляє суд, важливим є надання експертам усіх томів справи в рамках якої проводиться експертиза, оскільки завчасно неможливо передбачити, де установа може знайти саме той доказ, який допоможе зробити правильний висновок при проведенні експертизи.

Якщо ж експерт не вивчив матеріали повністю, не виключною є ситуація, коли адвокат опонента заявить про те, що даний висновок не може бути доказом у зв’язку з тим, що експерт не вивчив всі матеріали справи.

Також під час тренінгу Генадій Пампуха розвіяв скептицизм щодо звернення до приватних структур в питаннях проведення експертизи за наявності державних науково-дослідних інститутів судових експертиз.

«Є експерти кваліфікації Міністерства юстиції. І не важливо де вони працюють, адже судові експерти, які працюють в НДІ чи в ДНДКЦ МВС – це експерти, кваліфіковані комісіями цих інститутів. Обидва експерти попереджаються про кримінальну відповідальність, тому організаційно-правова форма власності не відіграє ніякої ролі», – зазначив спікер.

Разом з цим, не варто забувати про «монополію» державних установ на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні (у тих справах, які зареєстровані у відповідному реєстрі після набрання чинності законом). Якщо ж справа зареєстрована до набрання чинності законом, можна звернутися також і до приватної установи.

Крім загальних правил призначення та проведення експертиз Генадій Пампуха також розповів про випадки міжнародних експертиз – коли в комісію залучаються міжнародні, європейські експерти.

На сьогоднішній день вже створено прецедент – суд виніс ухвалу у справі з загиблими людьми щодо проведення міжнародної комісійної комплексної експертизи, яка призначена під керівництвом НІСЕ із залученням міжнародних колег. Наразі проведення дослідження мійже закінчено, підбиваються підсумки, та здійснюється переклад. Це яскравий приклад того, як імплементація європейських норм відбувається не через політичні рішення, а практично через судову систему, – зазначив Пампуха.

Необхідність проведення міжнародної експертизи має місце, коли, наприклад, проводиться аналіз певного дороговартісного обладнання, а в Україні відсутні експерти, здатні дослідити ситуацію з несправністю такого обладання. Відповідних спеціалістів цілком можливо відшукати в Європі (наприклад, на заводі, який є розробником), додав Генадій Пампуха.

Міжнародний арбітраж

Друга частина лекції спікера була присвячена міжнародному арбітражу.

Генадій Пампуха зауважив, що міжнародний комерційний арбітраж є одним з основних методів, який широко застосовується для вирішення спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі.

Розгляд того чи іншого спору залежить, перш за все, від того, наскільки відповідально поставилися до процесу укладення контракту його сторони.

Іншими словами – до моменту, що передує виникненню договірних зобов’язань, сторони, з усією обачністю, повинні узгодити умови контракту, в тому числі, і умови так званої «арбітражної угоди».

Арбітражна угода – це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Як показує практика і офіційна статистика, зазначає експерт, в більшості зовнішньоекономічних контрактів сторони встановлюють арбітражну угоду у формі арбітражного застереження у вигляді окремого розділу (частини) контракту.

Арбітражне застереження обов’язково повинне містити:

•  повна назва (найменування) конкретного міжнародного арбітражу;
• характер і категорію суперечок, переданих на розгляд арбітражу;
• місце арбітражного розгляду;
• матеріальне право, яке регулює спір.

Крім того, у сторін контракту є можливість передбачити і факультативні умови (елементи) арбітражного застереження серед яких:

•  кількісний склад арбітражу;
• мова розгляду.

Разом з цим, Арбітражний суд на свій розсуд може зажадати від сторін надання доказів, призначати проведення експертизи або викликати свідків у справі в рамках арбітражного розгляду.

Діагностування за зразками почерку

Друга частина тренінгу була присвячена питанням діагностування за зразками почерку і як за допомогою них розпізнати шахрая. Про всі секрети, які може приховувати у собі почерк людини, розповів Віталій Опанасенко, почеркознавець.

Як відомо, одним з найважливіших елементів оцінки ефективності потенційного або працюючого співробітника є тестування його мотивації і особистісних схильностей.

Інколи саме аналіз почерку може убезпечити ваш бізнес від недобросовісного працівника, який досконало, на перший погляд, тримає «марку добропорядного».

Спікер розповів про реальні випадки, коли осіб викривали на брехні, крадіжках та зловживаннях службовим становищем лише за зразками почерку. Аудиторії також були продемонстровані зразки почерку правопорушників, про яких йшла мова.

Окремо Віталій Опанасенко звернув увагу на те, що для дослідження бажано подавати оригінальний зразок написаного тексту, або ж його фотографію.

Також він додав, що на дослідження надходять багато зразків почерку і за результатами практичної роботи з ними вибудовується так званий рейтинг – группа ризикових та малоризикових.

Відповідно, лише за манерою написання можна доволі точно визначити «рівень небезпеки» особи для організації, в якій вона працює чи має намір працювати.

Доволі ефективним для оцінки персоналу є тестування за системою Midot. Midot System була створена групою психологів та поліграфологів Ізраїлю на підставі 20-річних досліджень і має достатньо високий показник надійності результату. З його допомогою можна оцінити ризики деструктивної поведінки і зловживань. Система дозволяє  виявити потенційні «зони ризику» – категорії людей, які за певних обставин можуть нанести збитки компанії.

Поліграф в системі безпеки бізнесу

На завершення Олександр Соколов, експерт-поліграфолог розкрив тему використання поліграфа як дієву міру в системі безпеки бізнесу.

Спікер зауважив, що традиційно детектор брехні застосовувався слідчими органами в оперативно-розшуковій та кадровій роботі.  Однак на сьогодні зазначений апарат необхідний в різноманітних сферах діяльності. Так, послуги поліграфа часто використовуються роботодавцями при підборі кандидатів на вакантні посади, при проведенні службових розслідувань, навіть для перевірки домашнього персоналу на «охайність», а також при необхідності підтвердити чи спростувати дані особистого характеру.

Детектор брехні є приладом, що дозволяє реєструвати певні реакції організму людини на зовнішні подразники, або як їх називають – стимули.  Під час пред’явлення певних стимулів, або подразників виникає психологічна реакція, яка викликає також соматичні, що піддаються реєстрації реакції. Для зняття інформації і реєстрації цих реакцій використовуються датчики, які тільки отримують сигнали від різних частин тіла. На підставі отриманих даних експерт може зробити висновок наскільки чесно особа відповідала на поставлені запитання під час тестування.

Важливим фактором застосування такого методу як тестування на поліграфі є те, що особа, яка ініціює його проведення, має якомога змістовно розповісти експертові всі обставини ситуації, в рамках якої проводиться тестування, що дозволить макисмально точно сформувати запитання.

Олександр Соколов також звернув увагу на законність такого тестування. Зокрема, постанова Уряду від 19 березня 1994 р. № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» закріплює право роботодавця на припинення трудових відносин і з інших причин, які не передбачені трудовим законодавством, але зазначених у трудовому контракті.

Так, при складанні умов контракту можливе включення в його структуру положень про проходження працівником перевірок на детекторі брехні-поліграфі як при влаштуванні на роботу, так і при необхідності вже в період роботи.

Звичайно, контракт також має містити обмовку, що отримана в ході спеціальних психофізіологічних досліджень інформація носить конфіденційний характер і доводиться тільки до керівника підприємства.

Важливо також передбачити пункт, який зазначав би, що в цілях корпоративної безпеки, недопущення будь-якого роду розкрадань та/або зловживань, враховуючи значущість і відповідальність покладених обов’язків, працівник в період роботи на підприємстві, на розсуд роботодавця, зобов’язаний проходити планові або вибіркові спеціальні психофізіологічні дослідження з використанням методик, що не завдають шкоди здоров’ю.

Також спікер оголосив питання, які не задаються в ході перевірки на поліграфі. Зокрема, це запитання, які стосуються:

• релігійних, політичних, расових поглядів або переваг;
• відомостей, які становлять державну та/або військову таємницю, або пов’язаних будь-яким чином з діяльністю спецслужб або правоохоронних органів України.

Перевірка також не проводиться, якщо потенційний опитуваний відмовився надати письмовий дозвіл на проведення тестування.

Результати перевірки на поліграфі носять виключно вірогідний характер і для замовника мають лише орієнтовне значення. Він самостійно приймає рішення про доцільність врахування інформації. В решті решт, презумпцію невинуватості ніхто не відміняв.

Аби пересвідчитися у ефективності тестування на детекторі брехні, присутнім було запропоновано пройти таке тестування в рамках лекції. Скептицизм слухача, який як ніхто інший був впевнений у можливості обманути поліграф, розбився вщент.

---