Верховний Суд роз’яснив порядок призначення покарання за замах на злочин

Верховний Суд постановив, що при вчиненні замаху за злочин, за який передбачено довічне позбавлення волі виключається можливість призначення двох третин максимального строку покарання.

Про це повідомила прес-служба судової влади.

«При призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України альтернативно передбачено захід примусу − довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 цього Кодексу не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 КК України», – йдеться в повідомленні.

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалила таке рішення за результатами розгляду касаційної скарги прокурора та засудженого на ухвалу апеляційного суду.

Відповідно до рішення суду, особа була засуджена за ч. 2 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство двох осіб) до позбавлення волі на строк 12 років.

У касаційній скарзі прокурора та засудженого, зокрема, йшлося про те, що місцевий суд не дотримався приписів ч. 3 ст. 68 КК України, з урахуванням яких максимальний строк позбавлення волі за злочин, вчинений особою, не може перевищувати 10 років, а суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.

ВС роз’яснив, що якщо в санкції норми Особливої частини КК України альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, то положення ч. 3 ст. 68 цього Кодексу не можуть застосовуватися до таких осіб виходячи з максимального покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією, залишається довічне позбавлення волі, а це покарання є таким, що виключає можливість визначення його двох третин.

За таких обставин при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч. 4 ст. 68 КК України (довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується), а не ч. 3 цієї статті.

При цьому менш суворі покарання, ніж довічне позбавлення волі, можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих.