Відкритий реєстр педофілів та примусова кастрація: за що проголосували в Раді?

An open door to a dark room, a male adult silhouetted by the light outside on the landing appears, walks toward a child's teddy bear, then kicks it. Dolly shot.

11 липня Верховна Рада прийняла Закон щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості.

За законопроект № 6449, ініційований лідером Радикальної партії Олегом Ляшком, проголосували 247 нардепів.

В пояснювальній записці до проекту йдеться про те, що “довічного терміну, як і страти, за статеві злочини щодо малолітніх дітей в українському законодавстві не передбачено. І малоймовірно, що насильник не повернеться до свого “заняття” знову після звільнення”. Тому авторами документу запропонований комплексний підхід щодо вдосконалення законодавства у сфері протидії сексуальним зловживанням щодо дітей.

Законом передбачається:

  • 15 років тюрми за згвалтування неповнолітніх без права дострокового звільнення (було 12 років);
  • довічний адміністративний нагляд за людьми, яких визнавали винними у зґвалтуванні неповнолітніх і створення відкритого реєстру таких злочинців;
  • примусова кастрація педофілів.

Як наголошується, хімічна кастрація — це примусове введення засудженому антиандрогенних препаратів, які “складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність”. Препарат, що пригнічує сексуальний потяг, діє обмежений час, потім необхідне його повторне введення. Хімічну кастрацію не застосовуватимуть людей у віці до 18 років або понад 65 років.

Закон набуває чинності на наступний день після офіційного опублікування. А на створення публічного реєстру осіб,  які були засуджені  до  позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу Кабміну дали двомісячний строк.

Місія: не нашкодь

Того ж дня парламент прийняв у першому читанні інший законопроєкт – № 6607, який визначає хімічну кастрацію не кримінальним покаранням, а медичним заходом, а також “закриває” відповідний реєстр.

Як зазначає юрист-кримінолог Ганна Маляр, “законопроект № 6607 зібрав 28 тисяч підписів громадян і тому його направили на голосування. Проект закону № 6449 від Радикальної партії  зібрав 162 підписи нардепів за позачерговий розгляд. Верховна Рада проголосувала за законопроект № 6607 – за основу. Тобто працювати з ним буде вже наступне скликання”.

За словами Ганни Маляр, прийнятий закон навпаки тепер зашкодить жертвам сексуального насильства та вважає його норми такими, які грубо порушують фундаментальні права людини, Конституцію та міжнародні норми.

“247 депутатів проголосували за примусову хімічну кастрацію для всіх осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітніх. Всіх – це і здорових, і хворих на педофілію. Я пояснюю – здорову людину не можна примусово лікувати, навіть якщо вона вчинила злочин”, – каже Маляр.

Після чого додає, що підхід до хворих і здорових повинен бути різний, оскільки педофілія – це психіатрична хвороба. Проте не всі, хто вчиняє статеві злочини проти дітей – хворі на педофілію, а отже не всіх треба піддавати хімічній кастрації.

“Верховна Рада сьогодні проголосувала за те, щоб хімічну кастрацію зробити покаранням. Україна перша в світі до такого додумалась… Це ганьба – соромно за парламент. Бо хімічна кастрація – це лікування педофілії, єдиноклінічно доведене, і не можна лікування примусово застосовувати до здорових. Інакше ми перетворюємось на якесь Гестапо”, – пояснює юрист-кримінолог.

Що ж стосується відкритого реєстру, то проголосований законопроект від Радикальної партії дійсно не містить конкретних пропозицій і бачення реєстру. У перехідних положеннях згадується доручення для Уряду – його створити.

Однак, як наголошує Ганна Маляр, відкритий реєстр – це шкода для жертв сексуального насильства.

“Американці запровадили відкритий реєстр і пошкодували, тепер вони всіх застерігають від відкритості реєстру. Чому? Бо переважна більшість сексуального насильства над дітьми вчиняється в сім’ях. І відкритий реєстр заводить повністю у тінь ці злочини, бо мами, як показав досвід США, бояться, що до реєстру потрапить її коханець чи цивільний чоловік, який гвалтує дитину. Саме через ці побоювання публічності, мами в США просто перестали заявляти до поліції про факт сексуального насильства над дитиною в сім”ї”,- пояснює експерт.

На її думку, треба шукати законодавчий баланс щодо реєстру, аби боротись і з тими, хто відловлює дітей на вулицях або в інтернеті, і з тими, хто гвалтує дітей вдома (а їх більше 60%).

Дійсно, цікаво, що в один день Рада приймає два законопроєкти, що стосуються відповідальності за сексуальні злочини проти дітей, однак містять вони взаємовиключні норми.

Народний депутат Мустафа Найєм, який є співавтором законопроекту № 6607, каже:

“Ми пропонували, щоб реєстр був відкритим для співробітників і керівників дитячих установ. А процедуру кастрації застосовувати за рішенням суду тільки по відношенню до людей, визнаних хворими на педофілію і тільки після відбуття половини строку покарання. І реєстр, і процедура лікування детально виписані, з усіма деталями, відповідальними і виконавцями. В результаті депутатів банально пошили в дурні словами “відкритий реєстр” і “примусова кастрація”, і був прийнятий закон, застосувати який буде неможливо”.

Нагадаємо, що Суд ЄС скасував рішення від 2018 року щодо продовження санкцій, запроваджених проти колишнього президента України В. Януковича та його оточення – О. Януковича, О. Клименка, С. Арбузова, В. Пшонки, А. Пшонки та А. Клюєва.