Закон про кримінальні проступки підписаний Президентом: що зміниться з 2020 року?

Президент Петро Порошенко підписав Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (більш відомий як Закон про кримінальні проступки).

19 квітня документ повернуто до Верховної Ради з підписом Президента.

За словами заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна, Закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих.

“До прийняття цього законопроекту лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення.  Після введення поняття “кримінального проступку” та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів”, – розповів Троян.

Згідно з законом, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.

Також закон вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання – штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні – до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

До кримінальних проступків віднесено такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами  без мети збуту, хуліганство тощо.

Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста  і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин – якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуєчим.

Тепер прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного – протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Нагадаємо, 22 листопада 2018 року за законопроект № 7279-д проголосували 239 народних депутатів.

23 листопада 2018 року Верховна Рада України внесла уточнення до вже прийнятого закону. Техніко-юридичні правки внесено до пунктів 2 та 3 частини 1 та частини 3 статті 49 Кримінального кодексу України:

Таким чином, зокрема, встановлюється, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі чи у разі вчинення не тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Так, за усунення неузгодженостей в тексті закону проголосували 248 депутатів із 317.

Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.

Мітки7279-д