28 лютого на сайті Верховної Ради України з’явився президентський законопроект, який начебто повертає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Утім, як зазначає Центр протидії корупції, норма, запропонована Президентом, — гірша, ніж норма про незаконне збагачення, запроваджена 2011 року за часів Віктора Януковича.
Порошенко пропонує наступну редакцію:
“Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі”.
“За такого формулювання, незаконне збагачення неможливо буде довести в суді”, – кажуть в ЦПК.
Для притягнення чиновників до відповідальності за необгрунтовані статки слідству потрібно буде доводити, що такий чиновник не отримував хабарі або не зловживав владою чи службовим становищем.
Простіше кажучи, прокурор буде зобов’язаний надати суду окремі докази, які підтверджують невинуватість чиновника у двох злочинах (зловживання та хабар), а вже потім мова може йти про незаконне збагачення.
На думку експертів ЦПК, абсурдність президентського законопроекту фактично означає, що слідство має проводити окремі слідчі дії, щоб спростувати ці два злочина. Але таких повноважень не передбачає Кримінальний процесуальний кодекс (КПК).
З таким формулюванням неможливо буде притягти чиновників до відповідальності за набуття майна, яке не пояснюється їхніми офіційними доходами.
Як зазначається, законопроект Президента погіршує формулювання злочину незаконного збагачення, запроваджене за часів Януковича 2011 року. Саме тоді вперше прийняли цю статтю, але прописали її таким чином, щоб унеможливити покарання за незаконне збагачення. Тоді під незаконним збагаченням розумілося отримання неправомірної вигоди. Проте, якщо раніше для покарання чиновника за незаконні статки необхідно було довести отримання хабара, то зараз Порошенко пропонує довести, що чиновник НЕ отримував хабар та не зловживав своєю посадою.
Повторна криміналізація незаконного збагачення також не дозволить притягти до відповідальності осіб, щодо яких наразі є відповідні провадження у Національному антикорупційному бюро. Ці справи в будь-якому разі будуть закриті, а докази — знищені.
Амністію також отримали чиновники, які незаконно збагачувалися після Революції Гідності. Оскільки кримінальний закон, який посилює відповідальність, не може мати зворотної сили в часі, чиновники із свіжо набутими корупційними статками у будь-якому разі залишаються непокараними.
Скасування статті про незаконне збагачення – крок назад в антикорупційній реформі України
У НАБУ також занепокоєні позбавленням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду. Таке рішення відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень.
Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином.
Такий крок, на думку Нацбюро, протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.
У Литві аналогічна норма набагато жорсткіша
Україна — не перша держава, яка проходить на випробування конституційності норми про переслідування за незаконне збагачення.
Подібні суперечки щодо нібито неконституційності редакції статті мали місце і у Литві. Однак, розглянувши це питання, литовський Конституційний Суд визнав норму “Незаконного збагачення” такою, що відповідає Основному Закону держави. Як зауважують у НАБУ, ця норма у Литві набагато жорсткіша за українську редакцію. Її дія поширюється не лише на фізичних, а й на юридичних осіб. Зокрема, стаття передбачає, що особа, яка на основі речового права володіє майном вартістю понад 500 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму (понад 19,5 тис. євро) і знала або повинна була знати, що дане майно не могло бути придбане за рахунок законних доходів, підлягає покаранню у формі штрафу або арешту, або тюремного ув’язнення на строк до 4 років з обов’язковою конфіскацією власності.
Національне бюро переконане, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП в тому числі і з цією кваліфікацією, включив своєрідні політичні механізми регуляції.
Наразі детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Серед осіб, походження статків яких викликає питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади. Рішення КС означає, що всі кримінальні провадженні в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді. Йдеться про голову Державної аудиторської служби (обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 10 млн грн), військового прокурора сил АТО (майже 3 млн грн незаконного збагачення), судді з Луганщини (понад 13 млн грн), міністра інфраструктури (понад 4 млн грн).
Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження.
У НАБУ переконані, що такий перебіг подій не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції. Прийняте рішення Конституційного Суду – це крок назад у антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи.
Поділись з друзями
та підтримай наш проект 