Вчора УАнет сколихнула новина про те, що Лукашенко заборонив у Білорусі символіку українських патріотів.

Як стало відомо, Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав Закон “Про зміну Кримінального кодексу Республіки Білорусь”.

“Документом, крім усього, передбачено введення кримінальної відповідальності за демонстрацію на території країни символіки українських націоналістів”, – пише Obozrevatel. Аналогічну новину опублікували десятки українських ЗМІ.

“Законом у рамках протидії окремим видам загроз суспільній безпеці, актуальним на сучасному етапі, передбачено встановлення кримінальної відповідальності за умисні дії з реабілітації нацизму нарівні з розпалюванням расової або іншої соціальної ворожнечі”, – повідомляється на офіційному сайті президента Білорусі.

Журналісти запевняють, що “до переліку забороненої символіки, яку краще не демонструвати під час перебування в Білорусі, входить бандерівська символіка, що включає в себе чорно-червоний прапор УПА, герб батальйону “Азов”, портрети Бандери і Шухевича, а також різновиди свастик і рун, які використовували нацисти і їх союзники. Швидше за все токсичною стане антикварні форма СС, УПА, шеврони, прапори та інші атрибути. Покарання за їх публічну демонстрацію, зберігання і поширення до 5 років в’язниці”.

Редакція LegalHub вирішила розібратися чи так це насправді.

По-перше, на сайті Міністерства інформації Республіки Білорусь ми відшукали Республіканський список екстремістських матеріалів. Але не знайшли у ньому нічого з того, що шукали.

По-друге, ми звернулися до Насти Лойко, яка є юристкою Консультаційного центру з актуальних міжнародних практик та їх імплементації в праві Human Constanta, і от що вона нам пояснила:

“В Білорусі дійсно внесли зміни до “антиекстремістського законодавства”, а саме – до Кримінального кодексу додали відповідальність за “реабілітацію нацизму”, а в Адміністративний кодекс – відповідальність за використання символіки заборонених організацій. Ми поки що точно не знаємо, яким чином будуть розцінювати “реабілітацію нацизму”, але прямої відповідальності за символіку, наприклад, УПА немає, як і списку заборонених органіазцій”.

Наста Лойко, яка разом з командою волонтерів вже рік займаються моніторингом судових процесів за ст. 130 Кримінального Кодексу Республіки Білорусь (саме цю статтю доповнили нормою про відповідальність за навмисну, публічну реабілітацію нацизму), вважає, що “реабілітовувати нацизм – це, звичайно, погано. І зміни в Кримінальному кодексі теж потрібні”. Але в даній ситуації, за словами юристки, її турбують дві речі:

а) яким чином буде трактуватися, що є “реабілітацією нацизму”, а що ні.

- За “красиві” номери на авто тепер доведеться сплатити до 30 тисяч