У разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий підприємець має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.
Про це повідомила пресслужба ДПС.
Водночас, при сплаті до 23.05.2020 фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.
Відповідно до п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону № 466), який набрав чинності з 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з:
- проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості);
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.
Отже, у разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий підприємець має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.
Водночас, при сплаті до 23.05.2020 фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.