Нацбанк скасував обов’язковий продаж валюти для бізнесу: кого це стосується?

Національний банк оголосив про скасування вимоги про обов’язковий продаж валютних надходжень.

У повідомленні прес-служби регулятора йдеться про те, що таке нововведення реалізовано задля подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні.  Таким чином НБУ продовжує валютну лібералізацію згідно із дорожньою картою, що передбачає поступове зняття усіх валютних обмежень відповідно до покращення макроекономічних умов в Україні. Такі зміни затверджено Постановою Правління НБУ № 78 від 18 червня 2019 року “Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”.

“Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30% валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу”, – йдеться у повідомленні

Як розгадати та попередити внутрішньокорпоративне шахрайство: Сергій Поліщук про захист бізнесу 

У регулятора зазначають, що чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності України. Статистика показує, що бізнес загалом продавав понад 90% валюти і тоді, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50%, і коли його зменшили до 30% (з 1 березня цього року).

Не поспішайте з висновками 

Втім, як зазначають у BRDO, ФОП-експортери і надалі будуть змушені продавати 100% валюти. В Офісі нагадують, що на практиці для розпорядження доходами ФОП переказує кошти з рахунку ФОП на особистий рахунок фізичної особи.

З вересня 2016 року НБУ заборонив ФОПам переказувати таким чином валюту. Тобто, з 2016 року ФОПи вимущені продавати 100% валютної виручки, щоб розпоряджатися нею. 

І скасування обов’язкового продажу валютною виручки, на жаль, жодним чином не вплине на цю ситуацію. Тобто, несвобода ФОП щодо розпорядження валютою лишається актуальною. Насамперед це актуально для підприємців ІТ-сфери.
“Вважаємо, що коли великий бізнес отримує відчутну валютну лібералізацію, мікро- і малий бізнес також має відчувати зменшення регуляторних бар’єрів. Виключення становлять випадки імпорту ФОПами товарів або витрати на відрядження”, – кажуть у BRDO.

До речі, цьогоріч Нацбанк уже скасував або пом’якшив більше 30-ти валютних обмежень.

Нагадаємо, нещодавно Нацбанк позбавив ліцензії платіжний сервіс “Центр інтернет платежів”.