До 10 жовтня 2021 року керівники більш ніж мільйона юридичних осіб повинні подати державним реєстраторам схематичне зображення структури власності, затверджене Міністерством фінансів.
Про це повідомляється у матеріалі ЕП.
Зазначається, що непринципове з точки зору підвищення прозорості бізнесу питання може обернутися для менеджерів підприємств багатотисячними штрафами:
По-перше, виходячи з досвіду проведеної у 2015 році кампанії з розкриття інформації про бенефіціарів, пройти цю процедуру встигнуть не всі.
По-друге, виконувати норму навряд чи будуть номінальні керівники фіктивних юридичних осіб, яких в українському правовому полі за три десятиліття накопичилося чимало.
За даними Держстату, на 1 липня в Україні було зареєстровано 1 417 488 юридичних осіб, однак наказ Мінфіну поширюється не на всіх.
Так, подавати документи не потрібно:
Загалом це близько 300 000 юридичних осіб. Усім іншим компаніям різної організаційно-правової форми необхідно до 10 жовтня подати реєстратору схему.
Оскільки кожна друга компанія в Україні існує у формі товариства з обмеженою відповідальністю, то їх наказ стосуватиметься найбільше, мова про 725 000 товариств.
Наступною найбільш популярною організаційно-правовою формою ведення бізнесу серед українців є приватне підприємство. Їх на початку липня налічувалося 200 000. Загалом в Україні 49 організаційно-правових форм.
У разі, якщо керівник компанії не подасть державному реєстратору схематичне зображення структури власності або зробить це не вчасно, на нього чекатиме штраф у розмірі 17-51 000 грн.
Читайте також:
- Строки подання відомостей про кінцевого бенефіціара можуть змінити: як підготуватися до процесу
Таке саме покарання застосують і до тих осіб, які не нададуть інформацію про відсутність кінцевого бенефіціара. Така довідка надається, якщо, наприклад, у компанії багато акціонерів, і жоден з них не є власником частки понад 25%.
Штраф накладатимуть на директора, або іншу особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи.
Крім адміністративної відповідальності, у певних випадках керівникам може загрожувати й кримінальна відповідальність (ст. 205-1 ККУ). Наприклад, за внесення в документи неправдивих відомостей можуть оштрафувати (до 136 000 грн), арештувати (до шести місяців) і навіть позбавити волі (до трьох років).
«Певна кількість компаній навмисно чи через недбалість не зможуть вчасно подати інформацію. Проте, крім штрафних санкцій, такі компанії підпадають під фінансовий моніторинг банків та фінансових установ», 一 наголосила адвокат Matviyiv&Partners Юлія Лукошкіна.
Якщо є розбіжності між відомостями в реєстрі та інформацією, отриманою в результаті банківської перевірки, відбувається блокування транзакцій та угод.
Державному реєстратору подаються такі документи:
Зробити це можна, фізично відвідавши державного реєстратора, або в електронній формі. У Мінфіні наголошують, що це дозволить уникнути черг та незручностей під час подання документів.