Коронакриза: МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки

Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання світової економіки на 0,5 в.п. до 4,4% через поширення Омікрону та зростання цін на енергоносії.

Про це йдеться в оновленому звіті World Economic Outlook.

У документі аналітики вказують на те, що світ розпочав 2022 рік у гіршому стані, ніж очікувалося. А саме, поширення чергового штаму коронавірусу Омікрон спричиняє нові карантинні обмеження.

Водночас подальше зростання цін на енергоносії та перебої у ланцюгах постачання призводить до більшого за очікуване зростання інфляції – зокрема, у США та країнах, що розвиваються.

Перша заступниця керуючого директора МВФ Ґіта Ґопінат зауважила, що російська агресія щодо України ймовірно призведе до ще більших цін на енергію. Як наслідок, високі темпи інфляції триватимуть довше.

Попри це, згідно прогнозу інфляція поступово уповільниться у 2022 році з огляду на більш жорстку монетарну політику найбільших центробанків світу.

У МВФ також зазначають ситуацію з ринком нерухомості у Китаї та повільне відновлення споживання серед причин, що стримують економічний розвиток.

У 2023 році зростання світової економіки уповільниться до 3,8%. Хоча Фонд поліпшив прогноз на 0,2 в.п., це пов’язано передусім з погіршенням прогнозу 2022 року. МВФ сподівається, що поточні загрози розвитку економіки втратять вплив наприкінці 2022 року.

Передумовою до такої траєкторії є поліпшення рівню вакцинації у світі та зростання ефективності лікування коронавірусу.

Головним ризиком для світу залишається поява нових штамів COVID-19. Крім того, логістична криза, волатильність цін на енергоносії та тиск на заробітну плату означають, що невизначеність щодо інфляції є високою.

МВФ підкреслює, що підвищення облікових ставок провідними центробанками спричиняє ризик щодо фінансової стабільності та потоку капіталу для ринків, що розвиваються. Особливо – в умовах високого рівня боргу на тлі пандемії.

Інші глобальні ризики можуть реалізуватися внаслідоквисокої геополітичної напруженості. Натомість кліматична надзвичайна ситуація означає високу ймовірність великих природних катаклізмів.

Нагадаємо, у листопаді 2021 року Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі $700 млн.