26 листопада 2018 року окремою сторінкою ляже в підручники з історії України – вперше за всі роки Незалежності Верховна Рада на засіданні позачегової сесії затвердила Указ Президента України № 391/2018 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Відповідне рішення підтримали 276 депутатів.
Указ Глави держави передбачає запровадження строком на 30 діб правового режиму воєнного стану в областях, які розташовані вздовж російського кордону, придністровської ділянки україно-молдовського кордону і вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів, починаючи із 9 години 28 листопада 2018 року до 9 години 27 грудня 2018 року.
На початку своєї доповіді Порошенко поінформував, що вніс на заміну новий проект Указу.
Так, Указом «передбачається запровадження воєнного стану саме там, де може бути нанесений удар». Президент зачитав для стенограми перелік областей: Вінницька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська області, а також внутрішні води Азово-Керчинської акваторії.
Петро Порошенко також наголосив, що воєнний стан буде введено тільки у випадку наземної операції регулярних військ Російської Федерації за межами Операції об’єднаних сил і за межами окупованого Криму.
Відео доповіді Президента перед голосуванням за законопроект № 9338 з правками, а також результати голосування:
Перед початком обговорення законопроекту Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов повідомив, що під час правового режиму воєнного стану конституційні права і свободи людини і громадянина можуть обмежуватися лише відповідно до законів та Конституції України і винятково у разі загострення військової ситуації та посилення агресії РФ.
Результати голосування за введення правового режиму воєнного стану
Поіменне голосування про проект Закону про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” (№ 9338) – за основу та в цілому:
- За – 276;
- Проти – 30;
- Утрималися – 1;
- Не голосували – 23;
- Всього – 330.
Що буде з президентськими виборами?
В ході сесії Верховна Рада також прийняла Постанову «Про призначення чергових виборів Президента України на неділю 31 березня 2019 року» за № 9342. Документ підтримали 298 голосами.
У НАТО не бачать виправдання застосування військової сили Росією
Держави-члени НАТО не бачать виправдання застосування військової сили Росією проти українських судів в Керченській протоці. Про це у понеділок, 26 листопада, на прес-конференції в Брюсселі після екстреного засідання комісії Україна-НАТО заявив генсек Альянсу Йенс Столтенберг, пише Європейська правда.
За його словами, під час засідання Україна представила дуже докладну інформацію про вчорашній інцидент.
“На цій зустрічі всі союзники висловили повну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України. Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і свободу судноплавства для України в Азовському морі і Керченській протоці. Немає виправдання застосування військової сили проти українських судів і службовців ВМС”, – заявив Столтенберг.
Разом з цим, Верховна Рада 272 голосами прийняла також постанову «Про Звернення до ООН, Європейського парламенту, ПА Ради Європи, ПА НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, національних парламентів держав світу у зв’язку з актом агресії Російської Федерації проти України» (№ 9341), яку зареєструвала група народних депутатів:
Хто керує під час воєнного стану та що таке “військові адміністрації”?
Відповідно до вимог Закону України “Про правовий режим воєнного стану” керівництво державою переходить до військового командування, яке разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму.
В свою чергу військові адміністрації – це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де проголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їхнього створення приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Адміністрації утворюються в одному чи декількох населених пунктах. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається та звільняється президентом України за пропозицією Генерального штабу.
Правосуддя в умовах воєнного стану
Правосуддя і надалі здійснюватиметься лише судами, створеними відповідно до Конституції України.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”:
- правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України;
- скорочення чи прискорення будь-яикх форм судочинства забороняється;
- у разі неможливості здійсненювати правосуддя судами, які діють на трериторії, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому порядку змінено місцезнаходження судів;
- створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Чи потрібно йти у військомат?
Під час засідання РНБО Президент заявив, що рішення про введення воєнного стану не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.
Як щодо обмеження прав?
Військове командування під час воєнного стану має право запроваджувати комендантську годину, встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в населені пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів. Військова влада також має право перевіряти документи, а в разі потреби проводити огляд речей, транспорту, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.
У той же час у законі передбачено цілий список прав, обмеження яких забороняється. Зокрема, це заборона тортур, покарання, принизливого поводження. У громадян залишається право на справедливий суд та правову допомогу.
“У підсумку, можна по-різному оцінювати мотиви та необхідність прийняття такого рішення саме зараз. Історія все розставить по місцях”, – коментує останні події Михайло Гончарук, адвокат, СEO платформи інвестицій у судові процеси OpenLex, керуючий партнер Honcharuk and Partners law firm.
“На мій погляд, є очевидні позитивні моменти в прийнятті рішення про введення воєнного стану. В умовах фактичної війни ми маємо вміти приймати такі рішення: складні, непопулярні, екстраординарні.
Швидкість прийняття рішень та їх втілення є запорукою успіху. Особливо на війні.
Врешті-решт, і сам воєнний стан для того і вводиться: забезпечити швидкість вироблення та втілення рішень в умовах загрози обороні країни.
Рішення про введення воєнного стану стало логічним продовженням дій з боку Російської Федерації. Іншими словами держава не може собі дозволити іншої реакції на акт військової агресії – запуск механізму приведення країни у готовність до ведення війни.
Введення воєнного стану дозволить «протестувати» його в дії, виявити слабкі місця в його функціонуванні, зокрема, і в питаннях правового регулювання цього нового типу суспільних відносин. Адже, переконаний, сьогодні важко визначити наскільки якісно врегульована ця сфера діяльності країни”, – зазначає Михайло.
До того ж, каже він, маємо цікаву модель: частина країни в умовах воєнного стану, інша живе мирним життям. Резюмуючи, можна бути впевненим, що попереду багато нового. Головне, щоб в результаті це виявилося лише «навчальною тривогою».