Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Державної податкової служби (ДПС) щодо збільшення дочірньому підприємству «Метінвест» Ріната Ахметова суми грошового зобов’язання з податку на прибуток на 422,1 млн грн.
Про це йдеться у повідомленні finbalance.
Так, податківці вважають, що операції з постачання металобрухту для позивача його контрагентом (Транс-Ком-Інвест) не здійснювалися, а фактично було проведене безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій.
За словами ДПС, під час перевірки було встановлено оприбуткування товару ідентичного тому, на який Транс-Ком-Інвест було виписано податкові накладні та який було використано в господарській діяльності, що своєю чергою «свідчить про набуття останнього платником податків у власність (безоплатного отримання ТМЦ) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання».
Читайте також:
- Укренерго програло апеляцію Ахметову на 400 млн грн: рішення суду
Операції позивача з контрагентом були спрямовані на введення в обіг товару невідомого походження, зазначають податківці. А про неможливість проходження брухту свідчить відсутність у всіх підприємств відповідних основних фондів, працівників, витрат, що мають супроводжувати подібні операції.
Крім того, за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ними відповідної кількості брухту з аналогічною номенклатурою.
16 грудня 2021 року суд відхилив скаргу ДПС, оскільки Метінвест не може відповідати за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов’язань. У суді зазначили, що чинне податкове законодавство не ставить це умовою чинності угод.
Також було ухвалено, що відсутність у контрагента Метінвесту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції та не свідчить про отримання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Отриманий Метінвестом від Транс-Ком-Інвесту товар оплачений. Це підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також банківськими виписками з реєстрами відповідних платіжних доручень, які зокрема надавалися під час перевірки. Отже, такий товар не мав статусу безкоштовно отриманого, як помилково вважав контролювальний орган.