Необґрунтоване включення до переліку ризикових платників податків – зростаюча проблема українських підприємців.
Про це повідомила пресслужба бізнес-омбудсмена.
«У ІІ кварталі 2020 року Рада бізнес-омбудсмена (РБО) розглянула 385 скарг підприємців на порушення державних органів та закрила 297 розслідувань», – зазначено у повідомленні.
Найчастіше бізнес скаржився на дії податкових (68%) та правоохоронних органів (12%), державних регуляторів (5%), митниці (3%) та місцевих органів влади (2%). Загалом ці питання склали 90% усіх звернень.
Швидкозростаюча проблема включення підприємств до списку ризикових платників податків стала найбільшим за кількістю предметом звернень бізнесу у ІІ кварталі 2020 року. РБО отримала 64 скарги з цього приводу, що на третину більше проти I кварталу 2020 року та в чотири рази більше проти II кварталу 2019 року.
«Передусім, список ризикових платників податків має використовуватися для відслідковування компаній, причетних до незаконних оборудок з ПДВ. Проте наразі критерії віднесення підприємств до такого переліку часто не є зрозумілими, а інструмент використовується не за призначенням, створюючи необґрунтований тиск на бізнес», – підкреслив бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
Кількість оскаржень результатів податкових перевірок (55 скарг) зменшилась на 39% проти I кварталу 2020 року – внаслідок мораторію на податкові перевірки, запровадженого на період карантину. Питання невиконання державними органами судових рішень, які вже набрали законної сили (21 скарга), залишалося актуальним для підприємців. Компанії продовжували звертатися зі скаргами, пов’язаними з карантинними обмеженнями. Вдалося виявити низку системних проблем та, навпаки, вирішити деякі застарілі проблеми. Наприклад, за сприяння Ради Міністерство охорони здоров’я зареєструвало антисептики двох виробників, які чекали на перереєстрацію з 2018 року.
Майже три чверті скарг надійшли від малого та середнього бізнесу. Частка українського бізнесу в структурі звернень склала 86%, бізнесу з іноземним капіталом – 14%. Серед найактивніших галузей, які зверталися до бізнес-омбудсмена – оптова торгівля (22%), промислове виробництво (14%), сільське господарство (13%), представники ринку нерухомості (11%) та приватні підприємці (10%).
Понад половина (51%) всіх звернень надійшла з Києва та області. Значні частки скарг направили підприємці Дніпропетровської (9%), Харківської (9%) та Одеської (7%) областей.
РБО анонсувала нове системне дослідження, присвячене адмініструванню податків, які сплачує бізнес. Станом на 1 липня 2020 року частка скарг з податкових питань досягла 57,5% (4241 скарга).
«Ці числа красномовно свідчать що актуальність податкових питань для українського бізнесу з роками лише зростає», – зауважив заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак.
У звіті РБО зупинилась на проблемах адміністрування податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, єдиного податку та податку на прибуток підприємств. Крім того РБО опрацювала проблематику процедури податкових перевірок, оскарження висновків податкових органів та механізму узагальнюючих податкових консультацій. Не оминули своєю увагу й тематику оприлюднення інформації податковими органами та ведення інтегрованих карток платників податків. Загалом документ містить 38 рекомендацій Кабінету міністрів України, Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України. Публікація системного звіту запланована на серпень 2020 року.
Верховна Рада України (ВРУ) працює над новим законопроєктом №3607, який закріпить статус РБО на рівні закону, оскільки наразі установа працює на підставі постанови Кабміну 2014 року. РБО підготувала низку матеріалів для депутатів з цього приводу: обґрунтування необхідності прийняття закону та часті питання про законопроєкт. Комітет ВРУ з питань економічного розвитку майже одноголосно підтримав законопроєкт – наразі документ очікує першого читання на пленарному засіданні ВРУ.