Судді КС більшістю голосів проголосували за звільнення Станіслава Шевчука не тільки з посади голови, але й з посади судді Конституційного суду. Рішення підтримали 12 з 18 суддів. Перед цим йому висловили недовіру.
Добровільно піти з посади Шевчук не захотів, а отже судді приступили до голосування про його відставку з посади судді відповідно до висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики, який був затверджений ще у квітні.
Таким чином, Шевчук втратив посаду судді Конституційного Суду й автоматично посаду голови суду.
1_nc_2019Що стало підставою для звільнення?
Як зазначають Bihus.Info, підставою звільнення Шевчука з посади став висновок комісії з регламенту та етики, яка знайшла у його роботі системні і істотні порушення.
У документі йдеться, що “Комісія дійшла висновку про наявність підстав для звільнення С. Шевчука з посади судді Конституційного суду у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та системних нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного суду України та виявило його невідповідність займаній посаді”. Шевчука звинувачують у виданні незаконних розпоряджень, політизації діяльності суду, ігноруванні ним прав суддів.
З 5 вересня всі “сьогоднішні” провадження з нуля розглядатиме Антикорупційний суд
Ще одна з ймовірних причин звільнення Шевчука – вплив на дії голови Суду його рідного брата Рулава Одда (раніше Денис Шевчук). Як стверджують джерела Bihus.Info, Одд системно приїжджав до Станіслава на роботу, впливав на кадрову політику, натомість голова суду для нього винаймав держдачу. А нещодавно він висловив публічну підтримку Зеленському.
Є інформація й про те, що Станіслав Шевчук в день звернення про його звільнення зустрічався з юристом Зеленського.
Шевчука також вважають відповідальним за скасування статті про незаконне збагачення.
Нагадаємо, що голова Конституційного суду має здійснювати приведення присяги новообраного президента під час інавгурації, але стаття не вказує конкретної особи, яка має виконати процедуру приведення президента до присяги, а лише визначає посадову особу, яка проводить цю процедуру.
25 квітня у КС опублікували заяву про неможливість зриву інавгурації президента.
Державну владу захопили, – Шевчук
Тепер вже колишній голова суду розцінює події як антиконституційний переворот у Конституційному Суді України і захоплення державної влади з боку осіб, які посідали посади суддів Конституційного Суду України.
Відповідну заяву Станіслав Шевчук зробив на своїй сторінці у Facebook.
“Судді головного конституційного органу держави, які присягали народу України, самі вчинили тяжкий кримінальний злочин, пов’язаний із поваленням конституційного ладу”, – каже він.
За словами Шевчука, “за цим злочином стоїть головний вигодонабувач Порошенко, який прикладає усі зусилля задля утримання влади шляхом збереження контролю над головними державними інституціями”.
“Завтра же я звернусь до суду та до правоохоронних органів. Закликаю усіх відповідальних і небайдужих громадян України об’єднатися задля захисту нашого вибору, новообраного Президента і Конституції”, – написав Станіслав Шевчук.
Місце порожнім не буде
За даними джерел ZN.UA, цього ж дня судді Конституційного суду обрали головою КС суддю Наталію Шапталу. Її кандидатуру підтримали понад 10 суддів, і вона отримала необхідний мінімум голосів.
Головою Вищого антикорупційного суду стала харків’янка Олена Танасевич
Шаптала народилася у 1959 році у Донецьку. В 1987 році закінчила юридичний факультет Алтайського державного університету. Працювала суддею в судах Донецької області. Пізніше була призначена суддею КСУ у вересні 2010 року за квотою З’їзду суддів України терміном на дев’ять років. Таким чином, у вересні 2019 року термін її повноважень закінчується.
У 2014 році Верховна Рада рекомендувала звільнити суддю, проте їй вдалося зберегти посаду. Нова глава КС є також суддею-доповідачем у справі про конституційність закону “Про очищення влади” (люстрації).
До вересня главою КС буде Наталія Шаптала.
Нагадаємо, що 14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у судовій справі № 826/8917/17, якою задоволено позов підприємців, та визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 “Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.