Нову редакцію українського правопису, що стала ледь не найбільш обговорюваною мовною подією України, викликавши неабияку реакцію українців і шквал критики, оскаржили у суді.

Не гаючи часу з моменту набуття чинності нової редакції правопису, мати семикласниці оскаржила нові правила української мови у суді. Жінка просить суд визнати протиправною та нечинною постанову Кабміну щодо нового українського правопису.

Як повідомляється, відповідний позов до Кабінету Міністрів надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва. Станом на 6 червня суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

“До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов до Кабінету Міністрів України про оскарження нової редакції українського правопису. Позивачка, яка діє в інтересах свої доньки –  учениці 7-го класу, просить суд визнати протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №427 від 22 травня 2019 року “Питання українського правопису”, – йдеться у повідомленні прес-служби Окружного адмінсуду.

Верховна Рада прийняла історичний мовний закон: яке покарання чекає на порушників

Реакція юридичної спільноти

Юристи та адвокати зазначають, що нова редакція правопису носить лише рекомендаційний характер та не є обов’язковою. Зокрема, в одній з “фейсбучних” груп Дан Бялік спробував дати юридичне обґрунтування цьому:

“Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Нормативно-правовий акт характеризується необхідними ознаками. Для віднесення акту саме до нормативно-правового він має, зокрема: містити хоча б одну норму права; мати неперсоніфікований характер; бути розрахованим на неодноразове застосування; бути виданим лише правотворчим суб’єктом в межах його повноважень і компетенцй, та в законний спосіб; а також бути створеним з дотриманням правотворчої процедури, стадіями якої є розроблення, розгляд та обговорення проектів, ухвалення нормативних актів, їх офіційне опублікування і введення в дію.

Відповідно до частини третьої статті 117 Конституції України (норма прямої дії та найвищої юридичної сили), згідно з Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, — нормативно-правові акти підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку.

Так, зокрема, нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, реєструються в Міністерстві юстиції України та вносяться в Єдиний державний реєстр нормативних актів.

Таким чином, оскільки Постанова КМУ від 22.05.2019 № 437 не містить норм права, створена без дотримання правотворчої процедури, та не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, — то вона не є нормативно-правовим актом і не має обов’язкового характеру. Вся ця самодіяльна байда має виключно рекомендаційний характер, і не більше того”, – написав Дан Бялік.

Новий український правопис: які сюрпризи у ньому заховані

Що кажуть у Міносвіти

У роз’ясненні від Міністерства освіти України також сказано про виключно рекомендаційний характер нововведень.

“З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення”, – йдеться в офіційному повідомленні Міносвіти.

Нагадаємо, 15 травня Петро Порошенко підписав Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

---