25 січня 2019-го року Верховним Судом винесено постанову, якою оголошено рішення по справі № 796/165/18, відомій широкому загалу як справа “Коломойський проти Росії”.

Позивачам присуджено компенсацію на суму 159 млн доларів США (130,486 млн компенсації і відсотки на цю суму за чотири роки) за втрачені об’єкти нерухомості в Криму. Таким чином ВС фактично підтвердив законність спроб екс-власників ПриватБанку щодо реалізації виконання рішення міжнародного суду на території України.

Про винесення постанови загальному колу стало відомо 29 січня з повідомлення прес-служби суду. Зазначалося, що повний текст документу буде складено 1 лютого 2019 року. До цього залишалося незрозумілим, що мається на увазі під частковим задоволенням заяви про арешт акцій так званих українських “дочок” російських банків.

Станом на 5 лютого текст рішення відстуній у Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак редакції LegalHub вдалося отримати його з анонімних джерел аби з’ясувати ці деталі.

Арешт тільки щодо майна боржника

У своєму рішенні Верховний Суд  визначив, що Апеляційний суд міста Києва, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, залишив поза увагою ту обставину, що такі процесуальні заходи можуть вживатися судом лише щодо майна, яке належить саме боржнику у справі.

“У цій справі боржником є Російська Федерація, а не інші іноземні чи українські юридичні особи. Відповідно, арешт як засіб забезпечення виконання арбітражного рішення щодо Російської Федерації є обґрунтованим тільки щодо майна, яке належить Російській Федерації”, – зазначається у рішенні.

Акції та інше майно, яке належать не Російській Федерації, а іншим юридичним або фізичним особам, арешту не підлягають. Те саме стосується заборони вчиняти дії, направлені на відчуження певного майна.

Верховний Суд також дійшов висновку, що вживаючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, АТ “ВТБ Банк” та АТ “Сбербанк”, суд тим самим обмежив права фізичних та юридичних осіб – акціонерів цих банків, що може призвести до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.

У постанові зазначається, що арешт та заборона дій щодо відчуження майна, яке відповідно до українського законодавства належить іншим іноземним та українським юридичним і фізичним особам, є безпідставними, а тому ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року підлягає зміні.

Постанова іменем України!

Нагадаємо, позов до Росії подали 19 позивачів (18 компаній, частина яких пов’язана з Ігорем Коломойським і одна фізособа – колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет), кримське майно яких було націоналізовано після анексії півострова у 2014.  Частина компаній-позивачів пов’язана з Ігорем Коломойським.

Ухвалою від 5 вересня 2018 року Апеляційний суд м. Києва, діючи як суд першої інстанції, задовольнив заяву про забезпечення позову, а ухвалою від 25 вересня 2018 року – заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів).

Раніше LegalHub повідомляли, що за заволодіння майном кримчан Росія поплатиться мільйонами.

---