15 лютого стало відомо про надходження до Окружного адміністративного суду міста Києва (надалі — ОАСК) позовів щодо відсутності повноважень у трьох членів ВККСУ. Однак кількість відповідачів може зрости до восьми, і тоді роботу Комісії буде заблоковано.

Хто, до кого і чому позивається?

Як зазначає офіційний портал Судова влада України, зазначені позови, — яких на даний час два, — подав Ігор Штульман, екс-суддя Вищого адміністративного суду України. Відповідачами виступають такі члени ВККСУ:

• Сергій Козьяков (Голова Комісії), призначений 24 жовтня 2014 року Наказом Міністерства юстиції України;
• Станіслав Щотка, призначений 5 грудня 2014 року наказом Голови ДСАУ;
• Тетяна Весельська, призначена 19 грудня 2014 року від Уповноваженого ВРУ з прав людини.

За повідомленням ЗМІ позивач звернувся до ОАСК, оскільки, на його думку, закінчилися чотирирічні строки повноважень кожного з відповідачів.

На стику законів

Дискусії щодо строку повноважень членів ВККСУ, призначених наприкінці 2014 року, у профільних виданнях точилися ще з літа 2018 року. Одні, посилаючись на Голову ВККСУ Сергія Козьякова, припускали, що частина членів Комісії, призначена в 2014 році, “розраховує” на шестирічний строк повноважень.

Інші цитували голову Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайла Смоковича, який переконливо доводить, що на підставі законодавства зазначені члени ВККСУ призначені на шість років. А, отже, їхні повноваження не можуть закінчитись раніше 2020 року.

Чому ж виникають такі дискусії серед юристів? Причиною цьому є здійснення відповідачами своїх повноважень за умов нестабільності законодавства України про судоустрій. Адже на момент їх призначення була чинною та редакція ст.92 Закону України “Про судоустрій і статус суддів2 від 07.07.2010 р. №2453-VI (надалі — Закон №2453), згідно з якою членами ВККСУ по одній особі призначали:

• Міністерство юстиції України;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Голова Державної судової адміністрації України.

При цьому строк повноважень члена Комісії становив шість років з дня набуття повноважень.

Пізніше, станом на 30 вересня 2016 р., коли Закон №2453 втратив чинність (крім окремих положень), діяла інша його редакція, у статті 102 якої Міністерство юстиції України вже не згадувалось, а строк повноважень членів Комісії було скорочено до чотирьох років.

Проте п.26 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” нового Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 р. №1402-VIII, що набрав чинності 30 вересня 2016 року (надалі — Закон №1402), встановив таке правило:

члени ВККСУ, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено).

Тобто законодавець доволі однозначно вказує на норми, які діяли на момент призначення відповідного члена Комісії, а не на те, що було записано в Законі №2453 на момент набрання чинності Законом №1402.

За логікою позову

Якщо ж спиратися на логіку позову, то виникає питання: чому Ігор Штульман позивається лише до трьох членів ВККСУ? Адже п’ять інших їхніх колег, а саме:

• Анастасія Заріцька;
• Михайло Макарчук;
• Микола Мішин;
• Юрій Тітов;
• Валентина Устименко —

виконують свої повноваження з 25 вересня 2014 року, коли їх призначили на позачерговому з’їзді суддів України, тобто вже більше чотирьох років.

Якщо екс-суддя ВАСУ вважає, що строк повноважень членів Комісії становить чотири роки, то треба очікувати збільшення кількості відповідачів у справах за його позовами до восьми осіб. Тобто половини складу ВККСУ. За таких обставин робота Комісії може бути заблокована згідно зі ст.98 Закону №1402. Відповідно, це може негативно позначитися на подальшому проведенні судової реформи.

 

Наталія Мороцька, адвокат

---