КАС ВС роз’яснив особливості адмінарешту майна платника податків

Головне управління ДФС оскаржило в касаційному порядку ухвали судів попередніх інстанцій, які повернули йому (ГУ ДФС) позовну заяву. Повернення заяви мотивоване тим, що заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з порушенням 24-годинного строку з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду (ч. 2 ст. 283 КАС України).

Суди не взяли до уваги пояснення контролюючого органу про те, що подану ним раніше заяву в порядку ст. 283 КАС України (для термінового розгляду адміністративної справи) суд залишив без розгляду, тому він звертається до суду в загальному порядку, а не відповідно до ст. 283 КАС України. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення тим, що з позовними вимогами щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків заявник може звернутися до суду в загальному порядку лише в тому разі, якщо раніше була постановлена ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі, а не залишення її без розгляду.

«Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, контролюючий орган просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог». 

З метою усунення розбіжностей у тлумаченні ст. 283 КАС України Верховний Суд розглянув справу у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду. Також на виконання доручення суду члени Науково-консультативної ради ВС надали наукові висновки щодо проблемних питань здійснення процедури підтвердження адміністративного арешту майна платників податків (щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів).

Судова палата КАС ВС дійшла висновку, що податковий орган має право / обов’язок звернутися до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді цієї вимоги до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав і дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Отже, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов’язково зазначається в позовній заяві. Законодавцем визначено, що  в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутися до суду виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов’язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС України у зв’язку з наявністю спору про право.  

Відмова у відкритті провадження відповідно до ч. 5 цієї статті дає право податковому органу звернутися до суду в порядку загального провадження, але таке звернення можливе й без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному ст. 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому звернення до суду із заявою відповідно до ст. 283 КАС України може бути недоцільним. У будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, і суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, і в разі наявності спору про право такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Постанова Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19 (адміністративне провадження № К/9901/26872/19) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90366882.