Проведення перерахунку плати за послуги з водовідведення є обов’язковим для виконавця у разі перерви таких послуг понад регламентований законодавством строк.
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши адміністративну справу за позовом ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису.
«Послуги з водовідведення надаються безперебійно, виключно за винятком часу перерв, остаточний перелік яких визначається законом. У разі перерв у водовідведенні виконавець зобов’язаний здійснити перерахунок плати за надання таких послуг у порядку, встановленому законодавством. Перерва у водовідведенні більш ніж як на одну добу за місяць із підстав, що не передбачені законом, а також нездійснення в такому випадку перерахунку плати споживачеві є порушенням прав останнього», – сказано в повідомленні.
Суть спору полягає в тому, що відповідач у справі на підставі скарги фізичної особи щодо блокування більш ніж на одну добу за місяць каналізаційних стоків квартири, де вона проживає, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення – ТОВ «Інфокс», за результатом якої з’ясував, що позивач порушив безперебійний режим надання послуг з водовідведення, без зазначення причин.
Позивача було зобов’язано провести перерахунок розміру плати споживачам – мешканцям квартири за надані не в повному обсязі послуги з водовідведення відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив.
Зазначені рішення обґрунтовані тим, що станом на день проведення перевірки послуги з водовідведення позивач надавав у повному обсязі, а тому відповідач, зобов’язуючи Товариство у спірному приписі здійснити перерахунок розміру плати споживачам за надані не в повному обсязі послуги з водовідведення протягом місяця, вийшов за межі предмета перевірки і вирішив питання, про яке не йшлося у зверненні споживача.
Суди попередніх інстанцій зазначили й те, що під час судового розгляду справи було встановлено відсутність будь-яких договірних відносин безпосередньо між заявницею та Товариством, а також з’ясовано, що у ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» немає особових рахунків, відкритих на її ім’я.
З огляду на це суди дійшли висновку, що заявниця не є споживачем послуг з водовідведення, і це не враховано під час проведення перевірки.
До того ж суди зазначили, що у відповідача немає даних стосовно розміру нарахувань плати споживачам – мешканцям квартири, де проживає заявниця, а тому, згідно з позицією судів, спірний припис не спрямований на виправлення яких-небудь порушень, є неконкретизованим і незрозумілим, оскільки не місить інформації щодо періоду, кількості днів та розміру перерахунку плати за послуги з водовідведення.
Верховний Суд рішення судів попередніх інстанцій скасував і відмовив у задоволенні позову з огляду на таке.
Суд зазначив, що споживачем у розумінні п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.
Зі змісту договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, водовідведення гарячої води, укладеного між власником квартири та Товариством вбачається, що такі послуги, окрім безпосередньо власника, надаються ще сімом особам, які проживають у цій квартирі.
Заявниця проживає у вищевказаній квартирі та використовує послуги з водовідведення на підставі відповідного договору, а тому, згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», є споживачем вказаних послуг і має увесь обсяг прав, передбачених законодавством, зокрема на належну якість продукції та обслуговування, звернення до уповноважених державних органів за захистом її порушених прав.
КАС ВС вказав, що перерва у водовідведенні на строк більш ніж одну добу за місяць і непроведення перерахунку оплати цих послуг є порушенням прав заявниці як споживача, за захистом яких вона і звернулася до ГУ Держпродспоживслужби, яка, в свою чергу, в порядку здійснення позапланового заходу контролю підтвердила наявність допущених позивачем порушень законодавства про захист прав споживачів. Зазначені порушення у ході судового розгляду цієї справи Товариство не спростувало.
Також Верховний Суд зазначив, що відсутність укладеного безпосередньо між виконавцем і заявницею договору про надання послуг з водовідведення і відкритих на її ім’я особистих рахунків не перешкоджає виконанню спірного припису, оскільки його вимоги стосуються перерахунку вказаних вище послуг споживачам – мешканцям квартири, які надаються на підставі відповідного договору.
До того ж Товариство, як суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, здійснює згідно із законодавством їх облік, веде відповідну звітність, проводить розрахунки тощо, тобто володіє усім обсягом даних, необхідних для виконання вимог припису.
Крім того, у приписі вказано період, за який слід провести перерахунок плати за послуги з водовідведення за вказаною адресою (серпень 2016 року), а також міститься вказівка на нормативно-правовий акт (Порядок № 151), згідно з яким необхідно здійснити такий перерахунок, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про неконкретизований і незрозумілий характер спірного припису.
Колегія суддів КАС ВС звернула увагу й на те, що проведення перерахунку плати за послуги з водовідведення є обов’язковим для виконавця у разі перерви водовідведення понад регламентований законодавством строк, тобто такі дії є нерозривно взаємопов’язаними, а тому охоплювались предметом перевірки і входили до переліку питань, які підлягали з’ясуванню під час її проведення відповідачем.
Водночас, оскільки станом на час проведення позапланової перевірки Товариства водовідведення вже було відновлено позивачем самостійно, то зобов’язання ТОВ «Інфокс» здійснити вищезгаданий перерахунок є адекватним і необхідним способом реагування на виявлені в ході перевірки порушення прав споживачів з метою їх припинення, а також узгоджується з обсягом повноважень і завданнями ГУ Держпродспоживслужби у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 815/5928/16 (адміністративне провадження № К/9901/16656/18).
Поділись з друзями
та підтримай наш проект 