Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду та Верховної Ради для вирішення важливих питань забезпечення конституційних гарантій. 

Про це повідомила прес-служба Верховного Суду. 

Як відомо, 29 травня 2020 року Пленум Верховного Суду підтримав подання до Конституційного Суду України щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Доповідач із цього питання – Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зауважила, що всі демократичні країни борються за те, щоб під час складних періодів були збережені не тільки життя і здоров’я громадян, а й демократичні цінності.

Тож будь-які кроки, спрямовані на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками, повинні відбуватися в межах Конституції та бути пропорційними ситуації.

Але ці принципи не були враховані Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України, які ухвалили нормативно-правові акти щодо встановлення обмежень на час карантину.

«Від таких невиважених кроків потерпають не тільки судді, а й підприємці, фермери та їхні сім’ї, перевізники, працівники сфери обслуговування, громадяни, віком понад 60 років, пацієнти лікарень, чиї планові операції були скасовані на період карантину. Тож цього разу Верховний Суд мусить стати голосом всіх, чиї права на медичну допомогу, на працю та підприємницьку діяльність і деякі інші права, про які ми говоримо в нашому зверненні, порушені непропорційним встановленням обмежень», – наголосила Данішевська.

За її словами, у декількох європейських країнах конституційні суди вже визнали подібні заходи неконституційними, скасувавши їх. Деякі з обмежувальних заходів вже скасовані і в Україні, а також є приблизний план поступового послаблення карантину.

Але нечіткість механізму та відсутність правової визначеності щодо строків не дають однозначної відповіді, коли закінчаться обмеження для громадян, так само як і немає розуміння, коли закінчаться обмеження суддівських гарантій. 

«Тож ми повинні убезпечити наше суспільство від подальшого неконституційного втручання», – зазначила Голова ВС.

У свою чергу голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко наголосив на тому, що в умовах пандемії та карантину тисячі суддів здійснювали правосуддя. 

«Жоден суд не припинив роботу в таких складних умовах, навіть попри тотальне недофінансування і значний кадровий дефіцит. Сьогодні ми говоримо не про розмір суддівської винагороди, а про принципи правового регулювання цього питання, про гарантії незалежності судової влади та кожного судді, який є її носієм», – повідомив Овсієнко.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч звернув увагу на те, що представники законодавчої та виконавчої влади під час ухвалення відповідних нормативно-правових актів, пов’язаних із запровадженням карантину, не дослухалися до застережень судової влади.

А це, у свою чергу, призвело до застосування тих обмежень, які мають усі ознаки неконституційних, суперечать міжнародним стандартам та підривають функціонування судової влади як незалежної інституції.

За словами Богдана Моніча, зі всіх органів влади лише щодо судової застосовані обмеження виражаються в непропорційному зменшенні суддівської винагороди та оплати праці працівників апарату судів.

Крім того, Пленум ВС звернувся до Верховної Ради України стосовно проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди під час дії надзвичайної ситуації в Україні» (реєстраційний № 3495 від 15 травня 2020 року).

Доповідач із цього питання –  секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник зауважив, що цей законопроєкт, за умови його прийняття, призведе до зниження рівня матеріального забезпечення суддів. Доповідач наголосив, що судді не просять підвищити їм зарплату, а просять її не зменшувати, не порушувати конституційні гарантії незалежності суду.

Про те, що це є неконституційним, уже неодноразово висловлювався КСУ. Луспеник зазначив, що в судах держави наразі суттєвий кадровий дефіцит, судді працюють і за себе, і за інших суддів, не отримуючи додаткову зарплату, чого немає в інших державних структурах.

У зв’язку з цим Пленум ВС підготував висновок щодо цього проєкту Закону, в якому йдеться про те, що він не відповідає основоположним засадам забезпечення незалежності суддів та суперечить Конституції України.

Також судді Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач та Олена Кібенко поінформували Пленум ВС про те, які кроки вживає Верховний Суд щодо забезпечення єдності судової практики, покращення судового менеджменту та комунікацій.

Рогач наголосила на важливості забезпечення єдності судової практики та розповіла, що неоднакове застосування норм матеріального чи процесуального права виникає, зокрема, через нестабільність законодавства. Суддя ВП ВС окреслила проблемні питання щодо застосування окремих норм  права та заходи, спрямовані на досягнення стабільності судової практики.

За словами Кібенко, для формування єдності судової практики Верховний Суд вживає різні заходи і з погляду менеджменту та комунікацій. Один із них – швидке та зручне донесення інформації про судові рішення, які ухвалює Верховний Суд.

«Якщо Верховний Суд ухвалює рішення, яке може бути цікавим для правників, журналістів, громадськості, науковців, ми про нього говоримо простою мовою, використовуючи сучасні методи комунікації», – зауважила суддя ВП ВС.

Так, пресреліз щодо рішення розміщується не тільки на вебсайті Верховного Суду, а й у соціальних мережах, наприклад, на сторінці ВС у Facebook, яка наразі охоплює широку аудиторію у понад 44 тисячі підписників. Крім того, інформація про судові рішення оприлюднюється на Telegram-каналі ВС.

---