Велика Палата Конституційного суду вирішила закрити конституційне провадження в справі за конституційним поданням 74 нардепів щодо відповідності Конституції України положень п. 2, 4, 6, 7 ч. 3 ст. 151 КАСУ, ч. 6, 7 ст. 137 ГПК, ч. 6-8 ст. 150 ЦПК, другого речення ч. 2 ст. 74 Закону України “Про Національний банк України”, ч. 5 ст. 20 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. 

Про це повідомило видання “БізнесЦензор”.

Раніше КСУ уточнював, що в оспорюваних положеннях КАС йшлося про таке:

“не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема:

• зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
• зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії;
• зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
• зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (пункти 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 151 КАС України).

Відповідно до положень ГПК, “не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії; не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії” (частини шоста, сьома статті 137 ГПК України).

Положеннями ЦПК визначено, що “не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку; не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії; не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб” (частини шоста, сьома, восьма статті 150 ЦПК України).

Оспорюваними положеннями Закону № 679 передбачено, що “забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії не допускається” (друге речення частини другої статті 74 Закону № 679).

Згідно з положеннями Закону № 4452 “на майно, у тому числі кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову” (частина п’ята статті 20 Закону №4452).

---