Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 23 січня 2019 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 227/1506/18 (касаційне провадження № 61-47410св18).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року у справі “Зеленчук і Цицюра проти України”визнано, що конкретне положення українського законодавства, а саме п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, порушує право, передбачене Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Мораторій порушує право власності власників на сільськогосподарські земельні ділянки (паї), оскільки позбавляє їх можливості розпорядитися землею в обсязі, визначеному в зазначеній Конвенції та гарантованому Конституцією України.
ЄСПЛ зазначив, що, неодноразово продовжуючи дію та змінюючи зміст мораторію, держава виявила непослідовність у своїх законодавчих діях і спричинила стан “правової невизначеності” (п. 122 рішення), за якого воля законодавця є незрозумілою для тих, кому адресований закон, оскільки при кожному продовженні земельного мораторію Уряд України не обумовлював його скасування настанням якихось чітких змін у земельних відносинах.
Запроваджений в Україні мораторій на відчуження сільськогосподарських земель, який обумовлювався урядовцями певним суспільним інтересом, непропорційно багато проблем перекладає на власників земельних ділянок (паїв).
Дещо менше страждає від мораторію аграрний бізнес (орендарі землі), і жодні негативні наслідки не лягають на державу.
Тому, ввівши й неодноразово продовжуючи мораторій, Україна переступила межі законодавчої дискреції та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та правом власності на земельні ділянки (паї) заявників (п. 148 рішення).
Оскільки вказаним вище рішенням ЄСПЛ визнав, що запроваджений в Україні мораторій порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцію України, то власники земельних ділянок (паїв) отримали право звертатися до судів України з позовними заявами про відшкодування шкоди, завданої земельним мораторієм.
Верховний Суд вважає, що є підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, в якій викладено висновок про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою “пай на пай”.
Крім того, справа містить виключну правову проблему, а тому з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Нагадаємо, що 1 січня 2019 року вступив в силу Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”.