Заступник голови Офісу президента України Руслан Рябошапка зазначив, що новій владі має вдатися ратифікувати Римський статут та розробити концепцію перехідного правосуддя в Україні.

Зокрема, 15 серпня на засіданні групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи Рябошапка зазначив, що для встановлення миру, нормального життя, відшкодування збитків та задля усунення порушень прав людини на окупованих територіях Донбасу і Криму, необхідно підготувати концепцію перехідного правосуддя.

І от після історичного першого засідання Верховної Ради ІХ скликання та доленосних призначень на посади міністрів в Уряді, здавалося б, має розпочатися робота над підготовкою до ратифікації Римського статуту. Хай там як, але нам, українцям, варто знати, що ж це насправді таке і що на нас чекає у випадку ратифікації.

Отож, LegalHub вирішив з’ясувати, чим насправді є Римський статут і перехідне правосуддя.

Що таке Римський статут і що він дає

Римський статут – це головний документ для роботи Міжнародного кримінального суду (МКС), котрий визначає його повноваження з розслідування масштабних міжнародних злочинів, зокрема, воєнних злочинів або злочинів проти людяності.

Якщо юрисдикція Міжнародного кримінального суду визнана, то той чи інший конфлікт у конкретній державі може розглядатися і розслідуватися у суді.

Безпосередньо Міжнародний кримінальний суд є міжнародним судом, що постійно працює з 2002 року і має право переслідувати осіб, зокрема, вище керівництво держав, за геноцид або воєнні злочини.

Цікаво, що Україна підписала Римський статут майже двадцять років тому – ще 20 січня 2000 року, але досі не ратифікувала його. Проте станом на червень 2019 року Міжнародний кримінальний суд все ж має юрисдикцію в України згідно з двома деклараціями (заявами), поданими парламентом. Тому справи стосовно російської агресії в Україні уже розглядаються у Міжнародному суді.

25 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла першу заяву, котра визначає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо подій, які відбувалися в Україні під час Євромайдану – з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

Другу заяву парламент прийняв уже після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Сході України. Відповідно до неї, юрисдикція МКС поширювалася на події в Україні за період з 20 лютого 2014 року і по теперішній час.

Обидві ці заяви означають, що МКС може розслідувати міжнародні злочини, вчинені на території України, починаючи з 21 листопада 2013 року.

Відтак, станом на 2019 рік в офісі прокурора Міжнародного кримінального суду вивчають матеріали щодо подій Євромайдану та російської збройної агресії у Криму і на Сході України, незважаючи на те, що Україна досі не стала країною-учасницею МКС.

Цікаво, що Європейський Союз закликає Україну невідкладно почати процес визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду у 2019 році. За словами голови представництва ЄС в Україні Х’юга Мінгареллі, якщо не визнати юрисдикцію МКС цьогоріч, то “потім буде пізно”.

“Ми закликаємо до швидкого прогресу у підготовці ратифікації Римського статуту МКС та внесення змін до судової системи, які для цього потрібні… Якщо ми не зробимо це в 2019 році, потім буде пізно. Тому давайте будемо дуже обережні і зробимо це наступного року”, – підкреслив ще у 2018 році пан Мінгареллі

Для чого Україні Римський статут

Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду передбачена статтею 8 Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, а відтак це є зобов’язанням України.

До того ж, ратифікація Римського статуту для нашої держави – це передусім оперативне та незаангажоване розслідування ситуації на Сході України та в Криму та можливість притягнути винних у воєнних злочинах до відповідальності.

Що таке перехідне правосуддя

Перехідне правосуддя — це сукупність судових і несудових процесів у суспільстві, котрі вирішують масштабні порушення прав людини, що сталися протягом військового конфлікту.

Власне, перехідне правосуддя може стати основоположним у встановленні справедливості щодо жертв воєнних конфліктів та міжнародної збройної агресії. Також це, безумовно, специфічний і дуже довгий шлях переходу до мирного життя після завершення війни.

Існує чотири “складові” перехідного правосуддя:

• відшкодування збитків постраждалим у збройному конфлікті;
• інституційні реформи у державі;
• хронологічно правильне документування подій та правдива розповідь суспільству про конфлікт, що відбувався;
• покарання злочинців, винних у конфлікті.

Інакше кажучи, перехідне правосуддя – це не лише робота правоохоронних органів або суворе правосуддя у його юридичному контексті, а й суспільні правила та норми, головна мета яких – не тільки встановлення фактичного миру, а й правила, за якими люди житимуть після завершення збройного конфлікту.

Нагадаємо, LegalHub писали, що зізнання без адвоката у вчиненні злочину є порушенням Конвенції.

---