У ЄДРСР став доступним повний текст ухваленого 16 червня 2020 року рішення ВП ВС, у якому вона вирішила проблему правонаступництва АТ «Укрзалізниця».
Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.
«Через цю проблему склалася неоднакова судова практика: в одних рішеннях ВСУ та ВС визнавали «Укрзалізницю» правонаступником, а в інших – ні. По-різному суди визначали і момент правонаступництва», – зазначено у повідомленні.
У справі, яку розглянула ВП ВС, ПАТ «Донбасенерго» просило стягнути з АТ «Укрзалізниця» вартість електричної енергії, відпущеної у період з травня 2016 року по лютий 2017 року, на суму 70 274 946,74 грн. Позивач стверджував, що з 1 грудня 2015 року ДП «Донецька залізниця» було припинено, всі активи (майно) цього ДП передані АТ «Укрзалізниця» у господарське відання, а на базі майна зазначеного ДП створено відокремлений підрозділ АТ «Укрзалізниця» – регіональну філію «Донецька залізниця», яка здійснювала перевезення на тимчасово неконтрольованій території з використанням електроенергії, отриманої від позивача.
«Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову із посиланням на те, що правонаступництво між ДП «Донецька залізниця» та АТ «Укрзалізниця» не відбулося», – зауважив Суд.
ВП ВС звернула увагу, що при реорганізації правонаступництво завжди є універсальним: все майно, права й обов’язки переходять до правонаступника. При реорганізації держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її правонаступнику. Тому ВП ВС визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з 21 жовтня 2015 року.
Водночас ВП ВС відправила справу на новий розгляд, з’ясувавши, що суди не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, не з’ясували щодо АТ «Укрзалізниця» такого:
- чи здійснювало воно господарську діяльність на тимчасово неконтрольованій території протягом спірного періоду;
- чи мало можливість протягом того періоду володіти та користуватися своїм майном, яке перейшло від ДП «Донецька залізниця» та знаходилося на тимчасово неконтрольованій території;
- чи надавало щоденний добовий прогноз споживання електроенергії у порядку, передбаченому відповідним договором;
- чи отримувало електроенергію для здійснення перевезень на неконтрольовану територію відповідно до умов договору, укладеного між учасниками ринку електричної енергії, та договору купівлі-продажу електричної енергії, укладеного із позивачем. Якщо так, то чи споживалася ця електроенергія для власних потреб, чи передавалася кінцевим споживачам;
- чи складало та направляло виробникові щомісячні акти приймання-передачі спожитої електроенергії;
- чи брало участь у роботі координаційного центру і чи підписувало щомісячні протоколи координаційного центру про погодження тарифу на електроенергію.
ВП ВС зазначила, якщо ж певні дії щодо виконання господарських договорів вчинялися керівником чи представниками ДП «Донецька залізниця» після державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», то суди мали б визначити правові наслідки таких дій, тобто чи зумовили вони виникнення прав та обов’язків у АТ «Укрзалізниця» … як вчинені особою чи особами, не уповноваженими на представництво відповідача.
Із повним текстом рішення можна ознайомитися в ЄДРСР.
Раніше LegalHub повідомляв, що ВС опублікував щотижневий огляд практики.