Верховний Суд висловив правову позицію щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації про адвоката.
Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.
«Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом фізичної особи (адвоката) до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа – Рада адвокатів м. Києва», – зазначено у повідомленні.
Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо нього – адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ), зобов’язати відповідача відновити для публічного доступу відомості про адвоката в цьому реєстрі шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду попередньої інстанції, у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на момент звернення позивача до Ради адвокатів м. Києва із заявою щодо внесення до ЄРАУ даних про нього відповідачем – РАУ, а саме 13 червня 2016 року, вже було прийняте рішення від 11 червня 2016 року № 156, яким заборонено саме Раді адвокатів м. Києва вносити до ЄРАУ відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом – Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (КДКА), з 12 жовтня 2012 року.
Вказана заборона поширювалася на внесення Радою адвокатів м. Києва до ЄРАУ відомостей про позивача.
Колегія суддів Верховного Суду щодо рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва» як доводу суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зазначила наступне.
Наявність певних спорів між третіми особами стосовно статусу КДКА м. Києва, у якій позивач добросовісно склав іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Отже, оскаржуване рішення відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо позивача – адвоката з ЄРАУ фактично обмежило право останнього на здійснення адвокатської діяльності в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Верховний Суд із таким висновком суду апеляційної інстанції не погодився.
Детально за посиланням.