Апеляційний суд закрив провадження у справі, оскільки ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід судді не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення на вказану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.
Заявник у касаційній скарзі послався, зокрема, на те, що оскаржена ним ухвала суду першої інстанції входить до передбаченого в ч. 1 ст. 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погодився з цим доводом і вказав на таке.
У ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
У цьому переліку немає ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід судді. Отже, зазначена ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Процесуальні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя, що не зменшує для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнює їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Посилання заявника в касаційній скарзі на положення п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України Верховний Суд визнав безпідставним, оскільки аналіз вказаної норми процесуального права дає підстави для висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) виключно за умови, якщо така ухвала має «завершальне» значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі.
Водночас залишена без розгляду ухвалою районного суду заява про відвід судді була направлена на вирішення окремого процесуального питання і така ухвала не перешкоджає провадженню у справі.
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2-5151/09 (провадження № 61-23268св19) можна ознайомитися за посиланням.