У столичному готелі Hilton Kyiv за кілька хвилин стартує один з найпрестижніших юридичних заходів року – VII Судовий форум. Його тема: «Судова система: Глобальна та національна трансформація». Цього року на ньому очікується 66 спікерів із різних країн світу.
Legalhub.online вже тут і тримає руку на пульсі, щоб показати вам найцікавіше.

12:55

Як бачимо зал уже готовий. Учасники форуму збираються, фотографуються, п’ють каву та обмінюються новинами між собою.

Організатором заходу традиційно виступає Асоціація правників України (АПУ). Партнери заходу – два проекти: Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». Програмним координатором заходу незмінно виступає член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук.

Сьогодні на порядку денному форуму – обговорення актуальних для правників тем. Участь у ньому візьмуть представники судових інституцій, міжнародні та національні експерти з актуальних питань, пов’язаних з роботою судової системи в Україні. Сьогодні поговоримо з автором першої онлайн платформи вирішення спорів фізичних осіб та дізнаємося про перспективи таких інформаційних технологій на службі нашого правосуддя. Обсудимо litigation tech стартап-проекти в Україні і можливі кроки до автоматизування процесу примусового стягнення боргу. У фокусі також нові методики проведення судових експертиз та специфіка доказової бази в ІТ / IP спорах.

12:57

В кулуарах ми вже побачили Президента Асоціації правників України Андрія Стельмащука, ректора Національної школи суддів України Миколу Оніщука,
менеджера проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини Інну Ліньову та інших.

13.20

Відкрила першу сесію, присвячену інноваціям, Анна Огренчук, яка показала загальну картину по навантаженню на судову систему країни.

«За 9 місяців 2018 року на розглядах судів першої інстанції знаходиться 3,3 млн справ, на загальну суму (розмір грошових вимог) – 14,5 млрд доларів. Уявіть цей масштаб! ВВП України у 2017 – 112 млрд доларів. Бачучи таке навантаження на судову систему, потрібно її розвантажити і покращити сервіси для громадян та бізнесу. Ми дуже вдячні, що проекти Ради Європи допомогли нам сформувати програму запросити іноземних спікерів, які поділять досвідом із нами. Думаю, що багато з того ми запозичмо для нас», – говорить керуючий партнер Юридичної групи LCF.

13:35

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук подякував організаторамм за імплементацію елементів електронної системи судочинства в українське судочинство.

«Під час роботи форуму ми маємо можливість поспілкуватися з експертами фахової галузі, які вже мають відповідний досвід… Важливо освоювати міжнародний досвід і впроваджувати його. У світі digital – технології активно використовуються. Так, Вільнюський суд розглядає 70% справ у формі електронного судочинства. В український судах (в Одеській області) вже були задіяні пілотні проекти електронного судочинства, але ми все одно відстаємо від країн-флагманів», – пояснює він реалії використання електронних технологій у сучасній системі судочинства.

13:38

Інна Ліньова повідомила присутнім, що сьогоднішні дві сесії будуть присвячені використанню digital –технології в судочинстві, а завтра – судовим стандартам Ради Європи.

13:40 
Після вітального слова стартує обговорення ключового питання – Інформаційні технології на службі правосуддя. Говорить яскравий спікер – Джин Хо Вердоншот, фахівець з legal tech та інновацій у сфері правосуддя Justice Leadership Group, автор платформи Dutch Rechtwijzer (першої он-лайн платформи вирішення спорів фізичних осіб) (Нідерланди).

14:00
Джин Хо Вердоншот розповів про кілька онлайн-платформ, які допомагають судочинству.

«Майже 1 млн справ вирішується щодня компанією «Алібаба Групп». 80% таких спорів вирішуються без людського втручання. Я не сумніваюся в якості отриманих рішень», – говорить він про першу.

Друга розроблялася ним за участі різних міжнародних адвокатів та юристів і працює у Канаді та Великобританії. Це онлайн-платформу для розлучень. Система складається з трьох видів питань, розповідає він, які стосуються їхніх сімейних проблем, інтересів тощо. Пари, які хочуть розлучитися, за цією програмою проходять 6 основних кроків у онлайні.

«Це частково-штучний інтелект і вони (члени подружжя – Авт.) відповідають на питання, які стосуються розлучення», – пояснює Джин Хо.

Судді, які розглядають сімейні питання, каже він, дуже завантажені, бо витрачають багато часу на кожну зі справ. «Я показав їм цю платформу і вони сказали, що більшість часу використання цієї системи та платформи значно заощадило їм час та зробило платформу у підсумку більш ефективною», – розповідає він про практичні наслідки запровадження своїх проектів.

14:16
Розроблена Джином Хо Вердоншотом система розлучень також вигідніша і менш болісна для пар, які розлучаються.

«Люди платять 100 доларів (вступний внесок) за користування платформою для розлучень і окремо – за юридичний розгляд справи. У Нідерландах розлучення коштує 5 тис. євро на подружжя. А вартість розлучення в рамках цієї платформ близько 609 євро, тобто майже на 90% менше. Тобто вона дешевша і доступніша. Крім того, її використання економить час сторонам. Зазвичай розлучення з використанням платформи триває 6 тижнів, тоді як в середньому в суді – кілька місяців», – пояснює він.

За його словами, наразі є фідбек від споживачів про цю платформу. Так, із 10-ти балів за користування системою загальний бал від користувачів становить – 7,5 балів.

«Це говорить про те, що платформа дозволяє завдавати обом сторонам менших травм і людям простіше домовитися. Адже часто їм не просто почати такий діалог», – говорить фахівець з legal tech та інновацій у сфері правосуддя Justice Leadership Group.

14:26
Міжнародний досвід присутнім, схоже, сподобався – всі слухають уважно.
Що ж цікавого інноваційного є в українському судочинстві? Про це будуть говорити в рамках першої панелі. Її тема – «Майбутнє за інноваціями: виклики та можливості для судової системи України».

Модератор теми – керуючий партнер UNIT.City (його ще називають «українська кремнієва долина») Максим Бахматов.

14:42

Одне з найболючіших питань – це виконання судових рішень, говорить голова Сьомого апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин.

«Звичайно, система судових рішень має бути доступною для громадян. І це питання можна вирішити за допомогою системи електронного судочинства. Зараз ця система не працює, але її розробляють з перспективою запуску у наступному році», – пояснює він.

Віталій Кузьмишин зазначив, що така система може суттєво зекономити бюджетні кошти, а також спростити систему користування судовими інструментами в частині судово-адміністративних послуг.

«Суди апеляційної інстанції поетапно запроваджували всі елементи майбутньої телекомунікаційної системи (запрацює з 2019 року. – Ред.). Вона надає кілька переваг. Перша – формування електронної справи. Це додає зручності – можливе однозначне користування судді, помічника і відділу організації судового засідання. Друге – для формування електронної справи при віддаленому доступі може користуватися навіть учасники судового процесу, використовуючи телефон», – пояснює він.

14:47
Берт Маан, міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-Justice», який працює 45 років у міжнародному судочинстві не радить занадто ІТ-тизуватися.

«Електронний розгляд справи – це дійсно економія часу. Але кожного разу суди та юристи мають змінити свої звички. Якщо ви хочете зберегти всі проблемні ситуації у новій системі – це неможливо. Потрібно обережно змінювати спосіб роботи в судах», – каже він.

Хоча ця тенденція – виклик часу і її потрібно освоювати в судовій системі, але дуже обережно.

«Кожного разу, коли запроваджуються електронна системи в суді – це неможливо зробити без зміни світосприйняття суддів, звичного для них способу роботи. В України також треба про це подумати. Подумати, як з допомогою цій тенденції спростити спосіб ведення документообігу», – каже він.

14:50
Про можливі кроки з автоматизації процесу примусового стягнення боргу розповів директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України Олександр Олійник.

15:00

Пан Олійник нагадав присутнім, що з 28 серпня 2018 почав діяти Закон України № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі – Закон № 2475).
Документом, серед іншого, внесено зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про виконавче провадження», і запроваджено низку новел:

• обов’язок банків у день відкриття/закриття рахунка фізичною особою, внесеною до Єдиного реєстру боржників, повідомляти про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця;
• обов’язок виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банків про наявність рахунків боржників прийняти рішення про накладення арешту на кошти на рахунках боржника в банках.

 “Прийнятим законом порядок надання інформації про рахунки боржників та форма повідомлення встановлюються НБУ за погодженням з Мін’юстом (стаття 621 Закону України «Про банки і банківську діяльність» – Ред.)”, – зазначив керівник департаменту.

Олександр Олійник озвучив 3 сценарії (розроблені Мін’юстом), як тепер за новим законом здійснюватиметься примусове стягнення боргу. Детальніше дивіться на трьох слайдах далі.

Директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України Олександр Олійник додав, що для запуску нової системи потрібно рік і в НБУ працюють над цими механізмами.

15:09
Представник Гаазького інституту інновацій в праві (HiiL), співзасновник спільноти Kyiv Legal Hackers Дмитро Форемний розповів про 5-ть стартап-проектів у сфері судочинства. Їх перелік: Pinky Solution, OpenDataBot, Cryptonomica, VKURSI, Суд на долоні.

Форемний розповів на прикладі OpenDataBot, як це працює. Спочатку він попросив присутніх підняти руки, хто використовував цей сервіс. З’ясувалося, що – третина учасників форуму.

«OpenDataBot дозволяє показати завантаженість судів. Якщо ви сьогодні подасте заявку, наприклад, до Київського апеляційного суду, то можете очікувати першого засідання через 28 днів. Такі дані допомагають у роботі», – пояснює він.

15:17

Радник ЮК ADER HABER, національний експерт проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Олексій Соломко під час свого виступу розповів про проблеми української системи в частині виконання судових рішень.

Він звернув увагу на те, що в Україні досі не визначений статус різних реєстрів та спосіб взаємодії між ними. Так. Згідно Закону 2147-VIII від 03.10.2017 передбачено створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, складовою якої є Єдиний державний реєстр судових рішень та Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

«Підготовлені проекти до реалізації даного блоку системи мають однакову характеристику з існуючим станом справ – всі реєстри функціонують між собою незалежно, взаємодія між ними не забезпечується, інформаційне наповнення здійснюється в ручному режимі», – каже він.

Як це виправити? Запропонований законом підхід має допомгти переконаний він. Так, намічений законодавцем загальний підхід у механізмі функціонуванні електронного виконавчого документа полягає в автоматизації процесу: створення виконавчого документа; направлення виконавчого документа стягувачу; направлення виконавчого документа виконавцю; пошуку інформації за вибраними критеріями; формування статистичних даних. Саме реалізація цієї законодавчої схеми має бути предметом реалізації нових інформаційних технологій у системі забезпечення правосуддя, вважає він.
Соломко також озвучив ще одну цікаву статистику: «82 % звернень до Європейського суду стосуються рішень українських судів». Питання є? Присутні після цієї цифри схвально кивали.

15:30
Керівник ІТ практики AEQUO Микита Полатайко звернув увагу учасників заходу на той факт, що впровадження будь-яких змін має проходити поступово, з аналізом і виправленням помилок попередніх етапів. За його словами, більшість сучасних сервісів направлені на полегшення комунікацій, але саму роботу правників вони не поліпшують.

«Доступ до правосуддя – це принцип, але реальні інструменти відсутні. Це дуже велика роботу, яку потрібно зробити», – підсумовує він.

15:39
Олександр Попов, керівник напряму ЮРЛІГА бізнес-лінії платформи ЛІГА:ЗАКОН навів низку прикладів, які дозволяють за допомогою (навіть недосконалих на сьогодні) реєстрів підвищити прозорість судочинної системи України.

15:45
Партнер ЮФ Dexis Partners, директор Школи права Українського католицького університету Іван Городиський виступив з протилежною точкою зору до більшості виступаючих.

Він вважає, що запровадження інновацій в судочинстві повинно покращити, в першу чергу, якість обслуговування, а не зменшити кількість розгляду справ у суді.

«Інновації – це про якість, а не кількість. Ключова мета впровадження інновацій – це забезпечення якості правосуддя, а не просто скорочення кількості справ. Якщо кількість справ зменшиться від цього – супер», – каже він, – але «кількість» не має бути першочерговою.

15:48
Родзинкою закриття першої сесії стало онлайн-голосування серед учасників форуму. Протягом двох годин присутні слухали аргументи спікерів і визначалися із тим, яка відповідь їм ближча.

Питання наступне: «Чи може суд відбуватися за допомогою ботів та виключити людину з судового процесу?».

Зясувалося наступне: 42 опитаних вважає, що скоріше ні, ніж так; 20 – скоріше, так (окрім складних категорій); 17 – ні; 5 – так.
А після цього всі пішли на каву-брейк. Ми – слідом за ними) Шукати щось цікаве.

16:10

Тема форуму настільки “зайшла” його учасникам, що навіть під час кави-брейку вони жваво діляться враженнями один з одним та дисктують.

16:30
Жива дискусія повертається до зали. По-переду, друга сесія – «Судові спори в епоху інформаційних технологій».

16:50
Рємко Ван Рі, міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-Justice» продовжив лінію останнього виступаючого із першої сесії.

На його думку, онлайн-платформа від голландського розробника допомагає людям самостійно вирішувати свої юридичні проблеми.

«Це інструмент (голландська платформа) самовирішення проблем. Це означає, що суди не будуть забиті справами, які люди можуть вирішити самі. А тепер поговоримо як використовуєте цифрові технології… Мета сучасної технології – якість та ефективність. Але у судах часто результат протилежний від використання цих технологій. І часто – це через неуважний розгляд технологій на етапі їх впровадження у судову практику», – наголошує він.

Рємко Ван Рі навів приклад з використанням відео-реєстрації заслуховування свідків у суді.

«Багато хто це любить. Але результати є протилежними. Судді менше зосереджені, коли знають, що свідчення свідків записуються. Вони менше готуються (судді), бо є відеозапис. А коли звертаються пізніше до запису, то витрачають приблизно 40 хвилин на підготовку рішення з цього запису. Саме тому, на мій погляд, старий підхід є найбільш ефективний – не використовувати сучасні технології: суддя ставить питання свідку в суді і потім озвучує висновок, який записує судовий клерк і після цього суддя уточнює у свідка чи згоден він із висновком. Так зване покращення шляхом запровадження сучасних технологій зовсім нам не потрібне», – вважає міжнародний експерт.

Партнер Sayenko Kharenko Назар Чернявський розповів про світові приклади використання автоматизованих систем у судах. За його словами, digtal-технології заміняють приблизно 2 % юридичної роботи щорічно.

“Штучний інтелект сьогодні змінює існуючі принципи роботи юридичного світу”, – каже він.

17:10
Суддя Господарського суду м. Києва Олеся Дупляк зауважила, що учасники судового процесу мають звертати увагу на додаткові умови, які виникають під час справ з використанням додаткових інструментів фіксації судових засідань, а також з відповідними позовами щодо авторських прав на той чи інший контент.

17:25
Професор права Університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія), міжнародний експерт Ради Європи Лорена Бахмайєр-Вінтер розповіла присутнім, навіщо сучасні ІТ-технології у судовій практиці.

«Важливо, що юридична компанія, якщо хоче відігравати роль на ринку юрпослуг, повинна займатися цим питанням чи наймати на аутсорс компанії, які цим займаються. Адже питання надійного зберігання інформації у електронному вигляді – це спосіб захистити себе від різних розслідувань у майбутньому. Крім того, є попит з боку клієнтів на надання послуг щодо того, як правильно захищати інформацію про клієнтів (різні рівні конфіденційності) у електронній формі, як використовувати та інше… Також зараз активно використовується практика судових електронних аукціонів, тому використання онлайн-інформації зростає», – підсумовує вона.

Лорена Бахмайєр-Вінтер не виключає, що тенденція на майбутнє буде пов’язана з синергією людського та машинного інтелекту.

«Коли мова йде про статистичні і сервісні питання – машини можуть бути ефективніші за людину. Але коли мова йде про людські сентенції, пов’язані в першу чергу з моральним вибором, там без людини не обійтися», – звертає вона увагу на ще один аргумент на користь використання ІТ-технологій.

Наразі в Україні є ще одна проблема, яка стосується використання та захисту електонної інформації.

Як розповів директор Навчально-наукового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Національної академії СБУ Анатолій Марущак, йдеться про кібезбезпеку.

«Це дійсно проблема, бо за офіційною статистикою минулого року було зареєєстровано 22 тис. кібернетичних злочинів… Українці – дуже підкована нація у сфері кібербезпеки. Сьогодні ці злочини розслідує відповідний орган. Відповідно до закону, такими злочинами займаються СБУ та Нацполіція. У нас є непогані фахівці у сфері кібербезпеки, проте їхня робота не завжди адекватно сприймається суддями і прокурорами», – каже він.

Друга сесія закінчилась теж жвавим голосуванням.

«Який технологічний інструмент є найбільш пріоритетним для впровадження до судової системи?» – поцікавилися організатори у присутніх.

І отримали наступні результати:

• Електронний суд у всіх юрисдикціях -32
• Єдиний реєстр банківських рахунків та система автоматичного арешту коштів – 3
• Єдиний державний реєстр виконавчих документів – 4
• Система електронного діловодства судів – 18

Форум закінчується, а зал – повний. Отже піднята тема – актуальна і дуже цікавить ринок :).

Ми закінчуємо наразі нашу онлайн-трансляцію і бажаємо вам гарного вечора 🙂

---