Власна думка: судді Великої Палати висловились стосовно спрощення позовного провадження

Світлана Бакуліна та Віталій Уркевич,  представники господарської юрисдикції у ВП ВС, не підтримали позицію своїх колег стосовно порядку спрощеного позовного провадження у господарських справах.

Предметом спору серед правників стала ухвала Великої Палати Верховного Суду, від 18 грудня 2018 року, якій передувало прийняття у провадження суду господарської справи за позовом про розірвання договору.

В ухвалі зазначено, що “усі справи, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, включають у собі і справи, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, а тому суд касаційної інстанції може переглянути судові рішення у справах, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи”.

Але, посилаючись на частину четверту статті 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення про це учасників справи.

Втім, пані Бакуліна та пан Уркевич звернули увагу колег на наступні моменти: “законодавством чітко регламентовано можливість перегляду рішень судів першої інстанції та постанов апеляційних судів без повідомлення про це учасників справи. Аби подібний судовий розгляд мав місце, визначено конкретну вартісну оцінку. Так, ціна позову в таких справах має не перевищувати п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб”.

На думку Світлани Бакуліної та Віталія Уркевича, ототожнення позовних вимог майнового характеру із немайновими є помилковим.

Судді вважають, що “оскільки предметом позову у справі є вимога про розірвання договору, враховуючи, що предметом перегляду у суді касаційної інстанції є постанова апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції, то розгляд такої справи у касаційній інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням про це учасників справи”.

Позицію Бакуліної та Уркевича оформлено в Окрему думку суддів ВП ВС.

“Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи”, – зазначають судді.

Нагадаємо також, що Верховний Суд відмежував малозначне діяння від грабежу.

Уряд прийняв рішення про перенесення робочих днів у 2019 році.