ВП ВС може переглянути судові рішення на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Петухов проти України №2»

ВП ВС розглянула заяву про перегляд судових рішень на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Петухов проти України №2». 

Про це повідомила прес-служба Верховного Суду. 

Велика Палата Верховного Суду 8 липня 2020 року розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за заявою Петухова В. С. про перегляд судових рішень, постановлених щодо нього, з підстав встановлення рішенням ЄСПЛ від 12 березня 2019 року (заява № 41216/13) у справі «Петухов проти України № 2» порушення Україною вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через:

  • відсутність належної медичної допомоги, доступної заявнику, під час тримання його під вартою,
  • покарання заявника у виді довічного позбавлення волі є таким, яке неможливо скоротити.

Встановлені порушення Конвенції щодо Петухова В. С. полягають у тому, що в Україні немає будь-яких законодавчих норм щодо забезпечення паліативного лікування засуджених в установах виконання покарань, а також законодавчих підстав пенологічного характеру, які забезпечують особам, засудженим до довічного позбавлення волі, перспективу реального звільнення або перегляду призначеного покарання.

Велика Палата, враховуючи національне законодавство та практику Європейського суду з прав людини, дійшла таких висновків:

а) довічне позбавлення волі як пропорційний та справедливий вид покарання за скоєння найтяжчих злочинів не суперечить ідеї людської гідності, яка лежить в основі Конвенції, та не являє собою порушення ст. 3 цієї Конвенції;

б) лише нескорочуване довічне позбавлення волі є порушенням ст. 3 Конвенції;

в) відсутнє порушення ст. 3 Конвенції в тому випадку, коли існує нормативно визначений на національному рівні та практично ефективний механізм перегляду покарання у виді довічного позбавлення волі;

г) механізм перегляду покарання у виді довічного позбавлення волі повинен надавати національним органам можливість оцінити зміни поведінки довічно ув’язненого і констатувати прогрес, який не виправдовує триваючого утримання в ізоляції.

Велика Палата зауважила, що в національному законодавстві України існує суттєва законодавча прогалина, що стосується врегулювання можливості звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Однак заповнення прогалин у нормативно-правових актах, ухвалення законів, внесення до них змін і доповнень, узгодження їх положень між собою є прерогативою законодавчої влади і не належить до повноважень суду будь-якої інстанції. Адже варто розрізняти повноваження щодо правотворення, які належать законодавчому органу, та повноваження щодо правозастосування, що реалізуються судовими органами в процесі здійснення правосуддя.

Ураховуючи викладене, у справі «Петухов проти України № 2» ЄСПЛ установив системну проблему в законодавстві України, яку можна подолати лише заходами загального характеру, спрямованими на усунення її першопричини, шляхом внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування.