Днями Велика Палата Верховного Суду оприлюднила рішення, ухвалене 2 липня 2020 року у справі № 9901/39/20. Цим рішенням ВП ВС визнала належними надані представниками Вищої ради правосуддя документи для представництва (самопредставництва) в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Про це повідомила прес-служба судової влади України.

«У лютому 2020 року громадянин звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 9 січня 2020 року № 12/0/15-20 про звільнення з посади судді Суворовського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Повертаючи у квітні 2020 року клопотання представника ВРП про зупинення провадження у справі без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що до клопотання не додано належних документів, які підтверджують повноваження представника», – сказано в повідомленні.

ВРП оскаржила зазначену ухвалу до Великої Палати Верховного Суду, яка встановила, що документи, додані до клопотання про зупинення провадження у справі, є достатніми для підтвердження повноважень представника – головного спеціаліста відділу представництва інтересів ВРП у судах Склярук Ю.В. на здійснення самопредставництва ВРП у суді під час розгляду цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до клопотання про зупинення провадження в цій справі не додано належних документів.

З урахуванням положень Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Протягом тривалого часу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не допускав представників Вищої ради правосуддя до участі у справах, усно мотивуючи такі рішення вказаними нормами Конституції України.

Зазначено, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Зокрема, стаття 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).

Частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника або через іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, положення, трудового договору тощо.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням вказаних положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб було чітко визначене її право діяти від імені такої особи без додаткового уповноваження.

Починаючи із січня 2020 року, Вища рада правосуддя вчиняла усі передбачені законодавством дії для того, щоб забезпечити належний захист своїх прав та інтересів.

Зокрема, ухвалено рішення ВРП, яким внесено зміни до Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя з метою закріплення повноважень працівників секретаріату здійснювати представництво (самопредставництво). Згодом внесено відповідні зміни й до Положення про правове управління, про відділи та до посадових інструкцій спеціалістів цього управління (наказ керівника секретаріату ВРП від 20 січня 2020 року № 8-к).

Велика Палата Верховного Суду постановила, що оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, апеляційну скаргу ВРП слід задовольнити, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року в цій частині скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

---