ВС висловив правову позицію щодо права державного органу виготовляти дублікати документів

Верховний Суд висловив правову позицію щодо права державного органу виготовляти дублікати документів.

Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.

«Уповноважений суб’єкт владних повноважень, який видав постанову про накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, має право виготовити дублікат такого документа у разі його втрати або пошкодження», – сказано в повідомленні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу за позовом до Головного управління Держпродспоживслужби, у якій позивач просив визнати протиправними дії обласної Інспекції з питань захисту прав споживачів Держспоживслужби щодо видачі дубліката постанови цієї Інспекції про накладення стягнень та скасувати цей дублікат.

«Суди встановили, що Інспекція Держспоживслужби за результатами позапланової перевірки фізичної особи – підприємця (позивача) з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС склала акт, у якому зафіксувала порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»  (щодо прав споживача на інформацію про продукцію). У зв’язку з цим контролюючий орган виніс постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 цього Закону», – додали в Верховному Суді.

Протягом кількох років, доки тривали розгляди судових справ із різних предметів спорів між сторонами конфлікту, було втрачено оригінал постанови про стягнення.

Інспекція Держспоживслужби з метою захисту законних прав громадян як споживачів та недопущення ухилення суб’єктів господарювання від сплати штрафних санкцій до державного бюджету видала дублікат постанови.

Позивач вважає, що нормами законодавства не передбачена можливість видачі дубліката постанови про накладення штрафу органами Дерспоживслужби, а у відповідача мають бути перший і другий примірники постанови про накладення штрафу.

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог. Позивач оскаржив це рішення в касаційному порядку.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача щодо видачі дубліката зазначеної вище постанови Інспекції Держспоживслужби з огляду на таке.

У п. 5 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177 справді передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках.

Перший і другий примірники залишаються в Інспекції Держспоживслужби або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб’єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку. Водночас відсутність першого і другого примірників постанови не є перешкодою для видачі її дубліката.

«На переконання колегії суддів, відсутність у спеціальному законодавстві, яким регламентовано порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, норм, які б передбачали можливість видачі дубліката документа, раніше виданого уповноваженим суб’єктом владних повноважень, в тому числі постанови про накладення штрафу органами Держспоживслужби, не свідчить про неможливість відновлення втраченого або пошкодженого документа шляхом видачі його дубліката для реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів», – резюмували в Верховному Суді.

Дублікат – це екземпляр документа, що видається замість втраченого оригіналу. Він виготовляється для того, щоб замінити оригінал, і нумерується. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом. А вказівка на можливість видачі дубліката виконавчого документа прямо міститься в Законі України «Про виконавче провадження».

Отже, відповідач як орган, який видав постанову про накладення стягнень, мав право виготовити дублікат такого документа у разі його втрати.

Постанова Верховного Суду від 9 липня 2020 року  справа № 815/1470/16 (адміністративне провадження № К/9901/36941/18).