У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами), суд повинен:
- установити причинний зв’язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали;
- дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію).
Такі висновки зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Так, суд має з’ясувати ступінь участі кожного водія у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху (ПДР) вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
У постанові ККС ВС йдеться про таке: апеляційний суд залишив поза увагою, що суд першої інстанції при мотивуванні свого рішення щодо доведеності винуватості особи не з’ясував:
- хто з водіїв і якими діями створив небезпечну дорожню обстановку, а в результаті − й аварійну ситуацію. Хоча, як правило, в причинному зв’язку з наслідками визнаються порушення правил безпеки руху тим водієм, який створив аварійну ситуацію;
- хто з цих водіїв мав більшу можливість уникнути зіткнення.
З огляду на конкретні обставини справи, засудженому не може бути поставлено в провину те, що він не зміг уникнути зіткнення, адже він не зобов’язаний був виходити з можливості грубого порушення ПДР іншим водієм.
На думку ВС, висновок суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні ним злочину є непереконливим, суперечливим та передчасним. ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Детальніше читайте у повному тексті Рішення.