Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для отримання/збереження доказів, щодо яких існують достатні  підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об’єктивних фактах. Про це йдеться у повідомленні Верховного Суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування у Вищої ради правосуддя.

Що сталося

Заявник, зокрема, зазначив, що має намір оскаржити рішення ВРП, однак за його письмовою заявою копії витребовуваних документів йому не надали. З поcиланням на ч. 5 ст. 122 та ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України заявник зауважив, що з огляду на стислий строк (один місяць) звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби і необхідність долучення до позовної заяви копії індивідуального акта, який він має намір оскаржити, ненадання ВРП копій документів істотно порушує його конституційне право на звернення до суду.

Що вирішив суд

Колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом витребування документів, які просить заявник, задоволенню не підлягає у зв’язку з таким.

Верховний Суд, проаналізувавши положення статей 114, 115 КАС України у зіставленні з вимогами заявника, зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів – це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об’єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Суд також зазначив, що неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, який є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом  клопотання про витребування цих доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до ст. 114 КАС України).

Нагадаємо, з’явився текст рішення щодо скасування судом постанови № 295 про порядок проведення перевірок Держпраці.

Також LegalHub повідомляли про публікацію висновку Постійної комісії Конституційного суду, на підставі якого звільнили Шевчука. До того ж нещодавно суд визнав відсутність у Козьякова та Щотки повноважень членів ВККС.

---