Захист власника незаконно конфіскованого і проданого на аукціоні майна: позиція КЦС ВС

«Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов  власника незаконно конфіскованої вантажівки з причепом до Державної казначейської служби України, обласних митниці й управління юстиції та районного відділу Державної виконавчої служби про відшкодування шкоди», – зазначено у повідомленні. 

Позивач просив стягнути на його користь кошти в сумі вартості проданих на аукціоні транспортних засобів за рахунок державного бюджету України шляхом списання відповідної суми з єдиного казначейського рахунку.

Місцевий суд узяв до уваги те, що рішення суду, яким накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації майна, яке належить позивачеві, було скасовано як незаконне, провадження у справі про порушення митних правил закрито.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, зробивши такі правові висновки.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивачеві внаслідок незаконної конфіскації належних йому транспортних засобів завдано майнової шкоди в розмірі вартості конфіскованого майна, з урахуванням того, що на момент ухвалення судового рішення про скасування постанови суду про накладення адміністративного стягнення конфісковані транспортні засоби були реалізовані в результаті електронних торгів.

Суди правильно визначили, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним, оскільки судовим рішенням апеляційного суду в іншій справі у задоволенні позову власника транспортних засобів про визнання електронних торгів недійсними відмовлено.

«Під час розгляду зазначеної справи суд апеляційної інстанції встановив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту».

Безпідставними є доводи касаційної скарги про відсутність підстав для стягнення коштів із посиланням на те, що Державна казначейська служба України не вчиняла будь-яких протиправних дій стосовно позивача, оскільки належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, незалежно від вини цих осіб чи органів.

При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай – орган, діями якого заподіяну шкоду. Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, може бути відповідачем у такій категорії справ. Водночас залучення або ж незалучення до участі в таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки Державна казначейська служба України чи її територіальний орган не є тим суб’єктом, який порушив права чи інтереси позивача.

Постанова Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/711/19 (провадження № 61-5855св20).