Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції, закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Відомо, що 16 липня КСУ під час закритої частини пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційним поданням 46 нардепів щодо конституційності закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

У своєму рішенні Конституційний Суд акцентує увагу на тому, що червону зірку, перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права Українського народу на власну незалежну державу.

“Символи комуністичного режиму активно застосовувалися у 2014 році для штучної дестабілізації обстановки в Україні, для виправдання анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також збройної агресії та тимчасової окупації Російською Федерацією частини Донецької та Луганської областей, у межах яких незаконні збройні формування, що їх створила, підтримує та фінансує Російська Федерація, захопили органи державної влади України та місцевого самоврядування, створили окупаційну адміністрацію, позбавивши населення права на демократичне врядування, унеможливили дію Конституції України та законодавства України в цих районах, запровадили квазісудові та позасудові розправи, утримують заручників та застосовують до них катування й нелюдське поводження”, – йдеться у рішенні.

Отже, засудження Законом нацистського режиму та комуністичного режиму і встановлення заборони на використання їхньої символіки обумовлені легітимною метою – не допустити повернення до тоталітарного минулого. Така заборона покликана унеможливити будь-які спекуляції з використанням історичного минулого, пов’язаного з тоталітарними режимами, не допустити звеличування цих режимів, виправдання їх злочинів.

З’ясувавши легітимність мети ухвалення Закону та здійснивши його всебічний аналіз, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму та нацистського режиму, публічне використання їхніх символів є намаганням виправдати тоталітаризм та запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов’язком усіх органів державної влади, а Закон є конституційним.”

Нагадаємо, що у 2015 році президент Петро Порошенко підписав закони, відомі як “закони про декомунізацію”.

Ідеться про чотири закони: “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”; “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років”; “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” та “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”.

Урядовий законопроект,  який сьогодні визнано Конституційним, забороняє  пропаганду й символіку комуністичного й нацистського тоталітарних режимів. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

30 травня 2017 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 9 квітня 2015 року №317-VII. У документі вказується на невідповідність закону про декомунізацію до 16 статей Конституції.
Авторами звернення є Михайло Добкін, Михайло Папієв, Юрій Павленко, Тетяна Бахтеєва, Нестор Шуфрич та інші. Вони вказують, що ст. 15 Конституції України гарантує з боку держави свободу не забороненої українським законодавством політичної діяльності.

Звернення містить посилання на міжнародні документи, зокрема на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Загальну декларацію прав людини та громадянина від 10 грудня 1948 року, а також ратифікований Українською РСР у 1973 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Нагадаємо, нещодавно Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича. Суд частково задовольнив позовні вимоги громадянки Олени Бережної та двох громадських організацій, повернувши проспектам радянські назви Московський (щодо проспекту Бандери) та Генерала Ватутіна (щодо проспекту Шухевича).

---