Держбюджет на 2019 прийнято

Поділіться:

Верховна Рада сьогодні, 23 листопада, прийняла у другому читанні та в цілому проект державного бюджету на 2019 рік. “За” законопроект № 9000 проголосували 240 депутатів. 

Детальніше що очікувати українцям у 2019 році та які ще рішення були прийняті на пленарному засіданні Ради читайте далі.

Прийнято Закон “Про Державний бюджет України на 2019”

Законом визначено на 2019 рік:

  • доходи Державного бюджету України у сумі 1.026.131.809,2 тис. гривень.

У тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 928.507.915 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 97.623.894,2 тис. гривень,.

  • видатки Державного бюджету України у сумі 1.112.129.997,6 тис. гривень.

У тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1.005.767.548,6 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 106.362.449 тис. гривень.

  • граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 89.989.320 тис. гривень.

У тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 69.617.200 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 20.372.120 тис. гривень.

Згідно норм документу на 31 грудня 2019 року встановлено граничний обсяг державного боргу в сумі 2.060.101.364,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 388.630.087,1 тис. гривень.

Прожитковий мінімум у розрахунку на місяць становитиме:

  • з 1 січня 2019 року – 1 853 грн,
  • з 1 липня – 1 936 грн, з 1 грудня – 2027 грн,

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 – 1626 грн, з 1 липня – 1699 грн, з 1 грудня – 1 779 грн;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 – 2027 грн, з 1 липня – 2118 грн, з 1 грудня – 2218 грн;
  • працездатних осіб: з 1 січня 2019 – 1921 грн, з 1 липня – 2007 грн, з 1 грудня – 2102 грн;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 – 1497 грн, з 1 липня – 1564 грн, з 1 грудня – 1 638 грн.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року становитиме:

  • у місячному розмірі – 4173 гривні;
  • у погодинному розмірі – 25,13 гривні.

Документом також встановлено, що у 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

  • для працездатних осіб – 21 відсоток,
  • для дітей – 85 відсотків,
  • для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2019 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Законом встановлено, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік до доходів належать в тому числі:

  • податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять господарську діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі;
  • надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;
  • 37 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;
  • екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у повному обсязі.

Прийнято Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”

Законом врегулювано питання, пов’язані із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік, насамперед, шляхом уточнення окремих положень Кодексу у відповідності з чинним законодавством та з огляду на фінансові ресурси державного і місцевих бюджетів.

Так, документ дозволив:

  • зараховувати 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин, зменшивши у такому розмірі доходи державного бюджету за цим видом надходжень – зміни до пункту 5 частини другої статті 29, пункту 4-3 частини першої статті 64, пункту 3-2 частини першої статті 69 (такі зміни запропоновано на виконання вимог пункту 25 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»);
  • сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) – зміни до частини другої статті 64;
  • дозволити обласним радам здійснювати зовнішні запозичення та надавати місцеві гарантії з метою відновлення та реконструкції об’єктів спільної власності територіальних громад або державної власності, що перебувають в управлінні обласних рад, обласних державних адміністрацій, або впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення – зміни до статей 2, 16, 17, 18 та 74;
  • доповнити перелік захищених видатків бюджету видатками на програму державних гарантій медичного обслуговування населення – зміни до частини другої статті 55 (узгоджено з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно з яким видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету);
  • забезпечити у складі видатків на вищу освіту оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації приватної форми власності, у структурних підрозділах без статусу окремої юридичної особи, які входять до складу національних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації державної власності – зміни до підпункту «в» пункту 7 частини першої статті 87 та підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 90;
  • розширити перелік послуг, на які надаються пільги та житлові субсидії населенню за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та категорії населення, яким надаються такі пільги і субсидії – зміни до підпункту «б» пункту 4 статті 89, частин третьої та четвертої  статті 102 та пункту 20-1 частини першої статті 91;
  • здійснювати видатки на малі групові будинки за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціальний захист – зміни до підпунктів «а» і «б» пункту 4 частини першої статті 89;
  • виключити із переліку видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, видатки на співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі – зміни до пункту 7 частини першої статті 90 (така норма з часу її включення до Кодексу протягом 2016-2018 років була зупинена щорічними законами про державний бюджет);
  • унормувати питання здійснення з 1 квітня 2019 року до 1 січня 2020 року, як виняток з положень Кодексу, пілотних проектів з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для певних видів медичних послуг та окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів в рамках реалізації реформи фінансового забезпечення системи охорони здоров’я – новий підпункт 6 пункту 11 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»;
  • врахувати при визначенні обсягу освітньої субвенції видатки на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації в частині надання повної загальної середньої освіти – зміни до пункту 1 частини третьої статті 103-2;
  • продовжити на 2019 рік дію положення щодо права здійснювати видатки на утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення шляхом надання відповідного трансферту з районного бюджету – зміни до пункту 20 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»;
  • впорядкувати положення Кодексу щодо формування місцевих бюджетів з огляду на запровадження з 2019 року програмно-цільового методу у бюджетному процесі для усіх місцевих бюджетів, а також зважаючи на особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення операції Об’єднаних сил – зміни до частини другої статті 10, частини п’ятої статті 28, частини четвертої статті 76; статті 67-2 та пункту 23-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Прийнято за основу проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу”

Законопроектом пропонується:

  • у Законі «Про рекламу» уточнити термінологію, визначити умови використання порівняльної реклами, уточнити положення щодо відповідальності за зміст порівняльної реклами тощо;
  • доповнити перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, та відповідних заборон;
  • уточнити вимоги щодо правомірності порівняльної реклами;
  • доповнити особливості використання знаку для товарів і послуг у порівняльній рекламі;
  • уточнити окремі питання неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання.

Відповідні зміни передбачається внести до Законів України «Про рекламу», Про захист прав споживачів», «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», «Про захист від недобросовісної економічної конкуренції», до Господарського кодексу України з метою гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу.

Прийнято Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”

Законом передбачається:

  • збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків;
  • з метою врегулювання питання оподаткування лісових земель встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
  • встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається Державною фіскальною службою України, про що повідомляється Міністерство фінансів України, незалежно від суми  заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
  • з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС підвищити з 1 січня 2019 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн./тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн./тонну);
  • збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди – на 0,8 відсоткових пункти;
  • збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків;
  • з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання;
  • здійснювати порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
  • запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
  • запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
  • запровадити ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;
  • встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
  • для забезпечення контролю за цільовим використанням спирту встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;
  • встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 року;
  • визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

Ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;

Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Поділіться: