Заступник голови Третього апеляційного адміністративного суду та суддя Андрій Суховаров взяв участь у прес-конференції та розповів про українське трудове законодавство та правила укладання трудових договорів між підприємцями та громадянами.

Про це повідомила прес-служба судової влади України.

«З моменту збільшення штрафів за порушення підприємствами норм трудового законодавства у судах побільшало звернень щодо оскарження цих штрафів. Закон завжди на стороні тих, чиї права порушуються, і якщо підприємці не виконують свої обов’язки перед працівниками, то вони повинні за це відповідати», – запевнив Суховаров.

Третій апеляційний адміністративний суд розглядає справи за участю Головного управління Держпраці та підприємців. На сьогоднішній день права працівників часто порушуються і завдання інспекторів Держпраці виявляти такі порушення. Варто зазначити, що інспектори не лише накладають штрафи, але й виносять приписи щодо їх усунення.

За словами заступника голови Третього апеляційного адміністративного суду в Україні є багато небезпечних виробництв і від того як дотримується законодавство щодо охорони праці залежить не лише здоров’я, але й життя деяких працівників, тож досить багато перевірок щодо правильної організації безпеки на підприємствах.

«Якщо інспектори Держпраці виявляють якісь порушення техніки безпеки чи неправильної організації охорони праці на підприємстві, то вони звертаються до суду з позовом щодо заборони експлуатації підприємством певних станків, агрегатів і нерідко суду до усунення порушень забороняють їх експлуатації та зупиняють роботу на певній ділянці підприємства до того часу, доки підприємство не надасть переконливі докази, що виробництво чи безпосередньо якийсь механізм є безпечним для працівників», – додав Суховаров.

Найчастіше інспектори ГУ Держпраці перевіряють:

• належне дотримання законодавства щодо оплати праці працівникам, а саме чи забезпечується виплата мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2020 року вона становить 4723 гривні);
• своєчасність виплати заробітної плати, адже згідно із законодавством передбачено що виплата має здійснюватися 2 рази на місяць;
• здійснення індексації заробітної плати. Щомісяця державний комітет статистики публікує індекс споживчих цін і якщо він перевищує 103%, то всі без винятку підприємства та організації, які використовують найману працю, повинні провести індексацію заробітних плат;
• дотримання прав працівників при звільненні – досить часто при звільнення роботодавець не проводить повний розрахунок з працівником, тобто не виплачується заробітна плата за останній місяць роботи, або не компенсуються невикористані відпустки.

За  такі порушення накладається штраф – двократний розмір мінімальної заробітної плати і на сьогодні це 9 446 гривень.

«Крім того, до суду звертаються підприємства, які бажають оскаржити накладення штрафу за неоформлених працівників. І такі штрафи досить великі, так за одного працівника, який виконує роботу, але з ним не укладено трудовий договір, підприємець має сплатити суму у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – це 47 230 гривень. І інколи такі штрафи сягають декількох мільйонів», – заявив суддя.

Також суддя зазначив, що варто розрізняти поняття «трудовий договір» та «Цивільно-правовий договір», а інспектори Держпраці інколи їх плутають.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

При виконанні робіт (наданні послуг) по цивільно-правовому договору:

– оплачується не процес праці, а його результат;

– результат визначається по закінченню роботи;

– результат оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг);

– оплата проводиться на підставі актів;

– фізична особа, що виконує роботу (що надає послуги), не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організує свою роботу й виконує її на власний ризик;

– підприємство не повинна додержуватися трудового законодавства.

Заступник голови ТААС розповів, що працівники часто обирають «цивільно-правовий договір», бо це дає можливість людині виконувати декілька робіт, тобто він може отримати замовлення від декількох роботодавців.

«У зв’язку з тим, що в Держпраці вважають, що будь-які відносини між замовником та виконавцем мають бути закріплені трудовим договором, і якщо його немає, то штрафують підприємців. Але вже у суді ми детально з’ясовуємо – чи носить ця робота постійний та довготривалий характер чи це є правовідносини, коли сам працівник визначає час та спосіб роботи. До речі, ще однією важливою складовою трудового договору є те, що роботодавець повинен забезпечити працівнику належні умови праці, тобто обладнати робоче місце», – завершив Суховаров.

Раніше LegalHub повідомляв, що судова влада України оприлюднила зразок судового клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину.

---