Схвалений Кабінетом міністрів України проект закону регулює застосування антикорупційних механізмів до суддів та присяжних.
Про це повідомила прес-служба міністерства юстиції України.
«Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у звʼязку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», яким передбачається внесення змін до вимог щодо проведення спеціальної перевірки та встановлення необхідності повідомлення про працюючих близьких осіб керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, а також уніфікація термінології, що використовується у законі», – сказано в повідомленні.
За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, ці зміни дозволять визначити єдиний порядок застосування антикорупційних механізмів та приведуть положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідність до положень Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, положення законопроєкту передбачають, що стосовно кандидатів на посаду судді та кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх письмовою згодою проводитиметься спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Також кандидати на посаду судді та кандидати у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до призначення на посаду зобов’язані будуть повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у такому органі близьких осіб.
Крім того, розроблений Мін’юстом проєкт закону посилює вимоги до присяжних: до списків присяжних не будуть включатися громадяни, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
«Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» були доповнені підстави припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Такі повноваження припиняються, зокрема, у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього або рішенням суду, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», – зазначив міністр юстиції.
У зв’язку з цим уточнено обставини, з настанням яких дисциплінарні проступки визнаються істотними та несумісними зі статусом судді.
Отже, істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний факт набрання законної сили рішення суду, яким суддю притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
З понеділка, 18 травня, в Україні почне діяти державне регулювання цін на продукти. Про це…
КЦС ВС роз’яснив судам, як застосовується процесуальна санкція за ухилення від участі в експертизі. Про…
Верховний Суд роз’яснив, на які норми права спиратися під час розв’язання спору щодо дисциплінарної відповідальності…
В Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржують наказ Міністерство охорони здоров'я України про віднесення COVID-19…
Верховна Рада України зробила невідворотнім процес виведення банків із ринку. Про це повідомила прес-служба Національного…