Верховна Рада готується до другого читання законопроекту № 4364, метою якого є законодавче обмеження розміру комісії за еквайринг, який банки встановлюють для торговців при прийомі карт до оплати.

Документ спричинив спір між двома українськими бізнесменами 一 співвласником мережі інтернет-магазину Rozetka Владиславом Чечьоткіним та співзасновником Monobank Олегом Гороховським. 

Вони опинилися по різні сторони барикад. Перший вважає, що законопроект мають ухвалити. Тоді як другий 一 виступає проти цього.

Так, за словами Чечьоткіна, встановлені банками тарифи є непосильною ношею для представників малого бізнесу.

«У ціні кожного товару, який продається в Україні закладені 1,8-3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картами. Що означають ці відсотки? Це означає, що наш споживач повинен платити більше. Це означає, що ми менше конкурентні в порівнянні з глобальними гравцями, адже будь-які постачальники з ЄС, а також всім відомі Amazon або Alibaba, платять своїм банкам 0,2-0,5%», 一 наголосив він. 

Це робить Україну далекою не лише від Європи, а й від країн колишнього СНД (наприклад, ставка в Росії  一 1%, в Казахстані 一 0,7%, в Узбекистані 一 0,5%). 

Він додав, що для Rozetka кожна карткова транзакція коштує майже 2%, тоді як за оренду 90 магазинів, всіх складів та всіх офісів рітейлер щорічно витрачає менше, ніж на банківську комісію.

«Якщо закон, який регулює і знижує еквайринг буде прийнятий, ми як бізнес будемо раді запропонувати вам кращу ціну. Ми переслідуємо тільки одну мету – стати цікавіше для українського споживача», 一 пояснив він.

Гороховський своєю чергою вважає, що із аргументами Чечьоткіна «можна не те, що тариф відрегулювати, можна взагалі закрити всі банки до чортової бабусі».

«Цей тариф, який намагаються “віджати” 一  паливо всього карткового і платіжного бізнесу в країні. Більше половини його дістається клієнтам у вигляді будь-якого роду кешбеков і бонусів, їм оплачується вартість пластика і логістики карт, їм банки покривають витрати на фрод», 一 відповів він.

За його словами, ця історія не про прибуток, а про те, щоб у всіх клієнтів з’явився інструмент за допомогою якого можна буде швидко видати клієнту кредит (якщо він захоче) і на цьому потім може бути заробити. В іншому випадку 一 зникне кешбек, карти стануть платними й не оновлюватиметься парк терміналів. 

Зрештою, програють клієнти та торговці. 

Гороховський також звернув увагу на коментарі під дописом Чечьоткіна щодо  тарифів Rozetka за розміщення маленькими підприємцями товарів на їх маркетплейсі 一 15-20-25% комісії майже по всій номенклатурі. За словами співзасновника рітейлера, більше 90% цього тарифу забирає Google і Facebook.

За словами головного редактора Retailers.ua Юлії Белінської, з урахуванням середньої банківської комісії за обслуговування безготівкових платежів у 1,7-2,5%, суперечка йде за суму 26-30 млрд грн або мільярд доларів. Що є великою сумою, особливо на масштабах великого рітейлу. 

«Рітейл, e-commerce і торгівля 一 це бізнес. Банки і платіжні сервіси 一 це теж бізнес. У кожного з цього бізнесу є свої витрати. І створення безпечної і зручної платіжної інфраструктури вимагає інвестицій. Питання в тому, хто за неї повинен платити», 一 зазначила вона.

Наразі ситуація така, що банківське обслуговування картою для кінцевих клієнтів формально майже нічого не коштує. Формально, тому що відсотки за банківське обслуговування платить ритейл або так звані мерчанти. 

«І звичайно платити не хочеться. Платити за послуги якомога менше 一 це взагалі базова установка для будь-якого бізнесу, хочеться скорочувати витрати. Фінанси мають подвійну природу, і те, що ритейлу витрати 一 банкам доходи. Дуже хочеться скоротити свої витрати, але при цьому скоротяться і доходи іншого бізнесу», 一 написала Белінська.

Введення державного регулювання та законодавчого обмеження на рівень комісії вона вважає небезпечним прецедентом. 

«Коли держава говорить, за якою ціною вам продавати (що б там не було), це вбиває стимули для розвитку будь-якого бізнесу», 一 резюмувала Белінська.

Раніше у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №4178, який пропонує серйозно зменшити «ставку еквайрингу» — для розрахунків платіжними картами.

---